роздуми

У суботу, 28 січня, відбувся другий модуль сертифікатної програми «Християнин перед суспільними викликами часу». Головною темою чотирьох тренінгів була економіка України та особливості ведення чесного й водночас прибуткового бізнесу в державі. Спікером цього модуля був доктор соціальної економіки Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу.

Детальніше...  

Темні хмари на душі, усе пригноблює, нічого не вдається, все надоїло, усім і всіма незадоволений... Святі Отці радять такі стани просто перетерпіти і «не турбуватися завтрашнім днем». Пробую, закусивши зуби і зосередившись в глибині душі. Але далі важко зосередитись на Богові, бо атакують усілякі помисли. Йду до сповіді та стає трохи легше. А після Служби Божої маємо різні послухи. Сьогодні мені випала праця на Чернечому цвинтарі, де треба покосити бур'яни, позамітати сходи і все прибрати. Тож стараюся не гайнувати час, адже ще на траві роса, а також може випасти дощ, бо хмариться.

Хоч у монастирі багато прочан і молільників, але тут, на Чернечій горі, тиша і спокій, лише чути як дзюрчить вода з потоку та щебечуть пташки. Роботи, бачу, сьогодні буде багато, тому молюся і настроююся на працю. Але праця без молитви, як одне весло при плаванні на човні. Поволі підключається і «друге весло», хоча й ворожі помисли не дрімають. Далі якесь невдоволення, смуток, душа ніби затьмарилася...

Детальніше...  

Поява і буття всього сущого у цьому світі мають свій сенс і призначення, окреслені йому Творцем. Причому, ще до початку віків. Це стосується як предметів і явищ неживої й живої матерії і природи, так і вінця усього створіння – людини. Як кожної окремої особистості, так і всіх й усіляких людських груп, спільнот і структур. Й, зокрема, національно-державних, етнокультурних й релігійно-конфесійних. При цьому тільки й виключно гомо сапієнс – будь-то окремий людський індивідуум як такий, або ж цілі людські колективи, спільноти чи організації – мають суверенну волю і право вибору. А тому, пізнавши і прояснивши для себе те, в ім’я чого Бог привів їх у цей світ, можуть погодитися й виконати відповідну свою місію і роль. Або ж навпаки – відкинути й обрати зовсім інший шлях. Одначе ніяк Господом не передбачений й, природно, не благословенний. З усіма наслідками, що звідси випливають.

Детальніше...  

Сертифікатна програма УКУ «Християнин перед суспільними викликами» в Одесі триває, і днями відбувся третій модуль, який водночас був «екваторним» та «політичним». Протягом суботи учасники мали нагоду дискутувати на теми взаємозв’язку політики, демократії та християнських цінностей, обговорювали завдання релігії на етапі модернізації політичної системи України. Також частково звернулися до міжнародних відносин України з країнами Європи, а відтак - перейшли до теми міжрелігійного діалогу як інструменту побудови мирного суспільства. Головними спікерами цього модуля були о. Михайло Мельник, доктор суспільних наук, директор «Української соціальної академії», та Тарас Дзюбанський, доктор богослов’я, голова Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас». Гостьовим спікером був Кирилюк Федір Михайлович, доктор філософських наук, професор кафедри політології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Детальніше...  

Життя людини віднаходить головний сенс лише в Ісусі Христі. Саме в такий спосіб все людське набуває повноти та значення, а особливо, коли відкривається до Христа. Наше існування не просте, в ньому закладено основне покликання. І, перш за все, бути людиною, щоб повністю сповнити людське. Відповісти взаємністю Христові. Служити, молитися, прославляти, любити Його, жити для Христа і з Христом. Втілити Божий Закон у людському, йти праведним шляхом. Жити у любові із людьми, знаходити в інших образ та подобу, найменшого брата. Христос заповідав: «Я дорога, і правда, і життя». Ці істини є визначальними для християнина. Якщо говорити про будь-які сфери людської діяльності, то так чи інакше, вони перетнуться із цими трьома істинами: Дорогою, Правдою, Життям. Отже, людина, її буденний, щоденний світ, не мислимий без Христа та Його науки.

Серед усіх ділянок в яких діє людина, обертається у вирі життя, важливу роль займає навчання. Саме освіта, її осягнення, здобуття знань є невід'ємною складовою нашої особистості. Освіта, як і початкова, так і вища вимагає зусиль і має багато викликів. Пізнавати потрібно для того, щоб повноцінно розуміти, уявляти, впевненіше йти вперед та дбати про себе в житті.

Детальніше...  

Мистецтво, як культурна частина суспільства, перлина будь-якого народу, неначе «духовна, інтелектуальна насолода». Присутнє там, де народ, традиції, мова. Живе поки жива людина. Разом Із тим, твір мистецтва – зматеріалізований, неначе «страва духовна і інтелектуальна» – творить культуру, народ, націю, країну і живе позачасово.

Детальніше...  

Ти віддав життя за мене… Ти віддав своє життя за світ, який навряд зрозуміє коли-небудь, що відбулося з Тобою. Яку міру мук Ти витерпів, для кого? Рани на Твоїм тілі ще можливо порахувати, а от рани в серці… Та що життя, Ти Цар над царями, Господь і Творець – став людиною. Саме тоді й почалась Твоя безупинна жертва для людства. Вона триває й сьогодні. 
Я впевнена, що для Бога, який нас знає, який стояв пліч-о-пліч з Батьком і Духом, творячи нас, Ти знав, що буде, Ти знав, що людська воля нас виведе передчасно з Едему. Ти знав, що скільки б разів ви не давали нам шанс все виправити, багато людей роблячи останній видих не любили Тебе. Ти знав і все-рівно це зробив… Піднявся на Голготу і сам дав, щоб Тебе розіп’яли. Беззахисно! Ти віддав своє людське життя в руки людей і вони його просто відібрали.

Земне життя у Тебе починалося нелегко. За сучасними мірками, Ти був незапланованою дитиною, молодої мами. Йосиф не відразу прийняв усю правду сповна навіть його насторожила вагітність Марії. Тому Твоя Пресвята Родина розуміє усіх, хто переслідуваний за нерозуміння, а Ти розумієш усіх малюків, бо світ не був готовий Тебе прийняти, ось так просто, від юної дівчини – самого Творця.

Детальніше...  

Людина народжується на цей світ, щоб прославити своїм життям Того, Хто її привів сюди. З перших днів життя вона починає стикатися з труднощами. Але чому? Як часто людина ставить собі це запитання. Іноді вона готова пожертвувати всім, щоб знати відповідь. Навіть не усвідомлюючи, що цим самим робить ще більшу собі, інколи й іншим, трудність.

Дитина не розуміє, чому їй забороняють те чи інше. Можливо, згодом вона усвідомлює, що ті заборони були її на користь. Пізніше, дозріваючи, стаючи дорослою, натрапляє на різні перешкоди. Але може настати в житті навіть і такий момент, що, здається, вже немає виходу - немає сенсу жити. Але це неправда! Хіба Правдива Любов може забути про мене хоч на секунду? Хіба Вона не знає, що мені зараз важко?

Детальніше...  

Літо зачаровує своєю красою. Мабуть, не одна людина вдивляється в цю красу і запитує, звідкіля таке диво і про що воно свідчить. Відповідь на це запитання – у Святому Письмі. У перших розділах Книги Буття написано, що весь світ сотворено Богом. Святе Письмо не раз стверджує, що Божественність переповнена красою. Візьмімо, для прикладу, слова із Псалмів: «Ти одягнувся величчю і красою, Ти світлом наче ризою покрився» (Пс. 104, 1–2); «Краса і велич Його діло, правда Його стоїть повіки» (Пс. 111, 3). Божественна краса – це правда, святість, лад і гармонія. Вона настільки велична, що перевершує будь-які людські уявлення – її ані око не бачило, ані вухо не чуло, ані на думку людині вона не спала (1 Кор. 2, 9). У своїй любові Бог створює Всесвіт і вливає у нього свою Божественну красу. Пригадаймо слова Ісуса Христа, що Соломон у всій своїй славі не осягнув такої краси, як одна лілея (Мт. 6, 28–29). Краса світу походить від краси Божої і має людині нагадувати, що саме Він Первообраз будь-якої краси.

Детальніше...  

Людина завжди прагнула пояснити все на світі. Існують «вічні» питання, на які все ж ми не дали відповіді. Починаючи з того, для чого ми живемо? Таж тому вони і «вічні»! Чи варто нам взагалі на них відповідати?! Людська цікавість є безмежна. В богослов'ї відбувається майже все так, як і в інших науках, але тут є одне «але» - ми не можемо пояснити все якимись фізичними властивостями чи результатами хімічних досліджень – тут є віра в Бога як «…Творця неба і землі і всього видимого і невидимого…». Тут Бог об’являє себе як Святу Божественну Трійцю, де три Іпостасі є рівними між собою.Пояснити достеменно сутність Бога як Трійці, де є Один у Трьох і Три в Одному, ще нікому не вдалося. Звісно, у різні часи, Отці Церкви досліджували це питання і кожен подавав свої теорії цієї Троїчної сутності. Треба підкреслити, що вчення про Трійцю є великою Тайною, що перевищує людське розуміння.

Детальніше...  
Powered by Tags for Joomla