Це краса. ... Потворність. ... Обдарованість. ... Бездарність. ... Яка глибина. ... Примітивність. ... Скільки значущості. ... Абсурд. ... Можна продовжити список епітетів, якими людина, споглядаючи виставку, театр, концерт чи прочитавши літературний твір може так лаконічно схарактеризувати плоди творчих потуг митця. Ці антоніми виражають два протилежні, за своєю енергії, джерела, які надихають працю майстра: духовне, божественне і бездуховне, безбожне. Якість плодів творчості художника, артиста, письменника чи музиканта залежить від того, з якого з цих джерел вони черпають натхнення, чим напоюють свій, спраглий творчого вияву, дух. Культурний розвій нації чи окремої людини визначають процеси, які відбуваються у сфері духу. Умберто Еко називав це «духовним станом». Який духовний стан народу, така його культура! Який духовний стан митця, такий і плід його творчості. Від акценту, який народ ставить у вихованні нащадків: на культивуванні духу нації чи на вихолощенні духовного з усіх сфер життя, таку культуру і одержує, культуру життя, розвитку і добробуту, або ж – смерті, деградації і злиднів.
|
Екологічна катастрофа з кожним роком наближається, стаючи головним викликом перед людством. Аналізуючи, як суспільство ставиться до цього, можна зауважити, що проблема забруднення навколишнього середовища поряд з економічними, політичними чи культурними кризами залишається у тіні нашого щоденного життя. Люди, навіть попри сучасну суспільно-політичну втому, швидше протестуватимуть з політичних чи соціально-економічних мотивів, аніж з причини брудної води, яку вони п’ють, загазованого повітря, яким дихають, чи плодів хімізованого ґрунту, які споживають.
Спостерігаємо парадоксальну ситуацію. Згідно з однією з головних рис українського менталітету, т. зв. «хатоскрайністю» – це, нібито, «нормально». Однак, за життєйською філософією української натури, кожен господар сільського обійстя чи квартири у міській багатоповерхівці мав би дбати, щоб зробити життя у своєму «подвір’ї», для своєї родини, комфортним і безпечним. Це значить берегти, відстоювати чистоту води, повітря і ґрунтів, розуміючи, що від цього реально залежить не лише наше здоров’я і тривалість життя, а й доля наших дітей і внуків, для кращого майбутнього яких всі без винятку працюють і про кращу долю яких мріють.
|
В одному з українських університетів після презентації першого номеру журналу «Християнин і світ», присвяченого «світу економіки», слухач запитав мене: «Якою буде тема другого номеру цього християнського часопису?». І коли почув відповідь: «Світ політики», – то вельми здивувався, як можна співставляти дві, на перший погляд, полярні реальності: християнський, боголюдський світ, світ правди, чистоти, честі, совісті, заповідей, відповідальності, солідарності, жертовності і «світ української політики», світ аморальності, неправди, бруду, безчестя, безсоромності, поклоніння мамоні, «необтяженості» Божими Заповідями, суспільної безвідповідальності та егоїзму? Мабуть, так поляризуючи у своїй свідомості ці виміри людського існування (правдивого християнського життя і життя, яке вважають в нашій державі політичним), слухач один з них приписав до світу Божого, а інший – до диявольського. Чи насправді ми маємо тут справу з безнадійним антагонізмом, який триватиме до кінця нашого земного царства? Чи навпаки, можна говорити про співпрацю, а навіть про взаємопроникність християнства і політики?
|
Головною темою першого номеру журналу "Християнин і світ" є світ економічної діяльності, бізнесу, банківської справи. Як можна поєднати такі, здавалося б, кардинально відмінні поняття, як: економіка і Царство Боже, підприємницька діяльність і спасіння, прибуток і вічність, гроші і моральність? Що є основою правдивої ефективності господарювання і підприємницької діяльності. На яких основах має стояти господарник і бізнесмен, приймаючи непрості рішення морально-етичного чи духовного характеру? Коли праця є благословенною Богом, а відтак істинно плідною і ефективною? Що таке праведність і неправедність у володінні майном? Чи прибуток є головною метою підприємця-християнина? На ці та багато інших питань пов’язаних з різними сторонами соціально-економічної діяльності людини, покликаний дати відповідь перший номер християнського часопису «Християнин і світ».
|
|