Євангельський парадокс праці Друк

Фото Тараса Гринчишина
Фото Тараса Гринчишина
Праця, правдива Божа воля, є природнім явищем, законом людського існування (Втор. 5, 13). Праця не є наслідком гріхопадіння прародичів. Ще перед гріхом прародичів Бог-Творець, на свій образ і подобу створивши людину (Бут. 1, 26-29), зробив її також творцем і управителем всього творіння.

«Узяв Господь Бог чоловіка і оселив його в Едемському саді порати його й доглядати» (Бут. 2, 15). Водночас, праця необхідна для існування людини і власне тому на неї поширюються наслідки первородного гріха: «В поті лиця твого їстимеш хліб твій» (Бут. 3, 19). Тягар щоденної праці – ціна, яку людина повинна платити за владу над творінням, якою Бог її наділив. Найважчим у цьому є те, що навіть коли терплячість приводить до блискучих і явних успіхів (напр., праця царя Соломона), то згодом приходить смерть, і все стає непотрібним: «Бо що буде людині за всю її працю та журбу серця ... Усі бо її дні лише біль, мука – її клопіт; навіть уночі не спочиває її серця; і це теж – марнота” (Проп. 2, 22-23). Болісна, часом безплідна праця – одна з тих царин, де гріх тяжіє. Свавілля, насильство, несправедливість, зажерливість роблять працю не лише тяжким ярмом, а й зосередженням ненависті і роз’єднання (Єр. 22, 13; Як. 5, 4; Ам. 5, 11; 2 Сам. 12, 31; Сир. 33, 25-29).

У Новому Завіті працю і вихваляють, і ігнорують чи трактують як щось незначне. Праця заслуговує на похвалу Ісуса-трудівника (Мр. 6, 3) і сина-трудівника (Мт. 13, 55), а також апостола Павла, який працював власними руками (Ді. 18, 3) і цим пишався (Ді. 20, 34; 1 Кор. 4, 12). В Євангелії порівняно мало сказано про працю: цим словом позначають тільки діла, яким належить себе віддати, а власне діла Божі (Йо.5, 17; 6, 28). В іншому випадку наведено приклад небесних птиць, «які не сіють, не жнуть» (Мт. 6, 26), і польових лілій, які «не працюють, не прядуть» (Мт. 6, 28). У такому трактуванні немає суперечності, це лише два полюси християнського ставлення до праці.

«Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя» (Йо. 6, 27). Ісус Христос прийшов дарувати нам Царство Боже – найважливіше діло (Мт. 6, 33). Все решта – таке як їжа, питво чи одяг – має відповідне значення; лиш той, хто думає про все це на шкоду Царству Божому, втрачає все, навіть якщо б «до того ввесь світ здобув» (Лк. 9, 25).

Христос обдарував трудівника духовною гідністю, підніс працю до рівня любові до ближнього, а стосунки трудівників до рівня братської любові. Ґрунтуючись на засадах закону любові (Йо. 13, 34), Ісус зобов’язував боротися з егоїзмом і полегшувати умови праці людей. Але рівночасно, ввівши християн у таємницю своєї смерті і свого терпіння, Він відкрив для людей новий зміст цих неминучих труднощів.


* Витяги із Словника Біблійного Богослов’я. Під ред. Ксав’є Леон-Дюфура та інших. Перек. З фран. – Львів: Місіонер, 1996. – С. 628-631.


Рейтинг статті

( 1 голос )
Теги:     бізнес      №1      Біблія
( 3956 переглядів )
 

Коментарі  

 
0 #2 osrs money 09.09.2017 20:56
I'll rіght аwɑy snatch your rss feed aas Ι cɑn not fibd yoսr email subscription link oг e-newsletter service.

Do yоu've ɑny? Please alⅼow me realize in ordеr
that I mmay subscribe. Ƭhanks.
Цитувати
 
 
0 #1 перейти на источник 01.05.2017 18:27
This is a good tip particularly to those new to the blogosphere.
Short but very accurate info? Thank you for sharing this
one. A must read article!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити