Духовно-екологічні роздуми над Розумом як даром Святого Духа Друк

rozum%20-%20small.jpgДар Розуму допомагає нам оцінювати все з надприродної перспективи

і робить нас учасниками Божої любові.

Продовжуючи цю захоплюючу подорож під назвою Великий Піст та тримаючи власний погляд зверненим на хрест Христовий, як доказ безмежної Божої любові до Свого Створіння, Святий Дух запрошує до ще глибшого пізнання глибин людського єства і тайни Божого сотворення. Дар мудрості дає змогу привідкрити таємницю Божого Творчого задуму і відчути присмак Вічності, закликає наш розум слідувати й надалі цією незвіданою дорогою, яка веде до Дому Отця, запевняючи нас у тому, що Господь щедро компенсує усі наші зусилля на шляху подвизання, показуючи «те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало» (1 Кор 2, 9).

Роблячи чергові кроки під час другого тижня посту, слід просити в Бога про дар розуму, щоби, слідуючи за Божим покликом, завжди чути й ідентифікувати Його тихий голос, який намагаються приглушити тисячі інших голосів світу, щоби збити нас з правдивої дороги. Цей дар Святого Духа конче потрібний для спасіння, оскільки допомагає побачити, зрозуміти і пояснити чітку різницю між Божою Волею і всім тим, що нею не є.

Дар розуму допомагає утвердитися в правдивій вірі

Дар розуму – це життєдайна сила для віри і запорука її зростання, тому що розум дарує людині нову здатність, завдяки якій пізнаються і приймаються не лише об’явлені правди, але й дарується можливість проникнути в ще досі не пізнані Божі таємниці. Закорінений у Боже Слово розум здатний не лише зрозуміти, що світ, у якому ми живемо, – це створіння Боже, яке є простором для спасіння людини, але одночасно і саме бере в ній активну участь.

Дар розуму постійно підживлює і скріплює нашу християнську віру в Бога, даючи їй вагомі обґрунтування, та допомагає знаходити конкретні відповіді на сучасні суспільно-екологічні виклики суспільства, враховуючи інтереси не лише окремих людей і спільнот, але й усіх народів, різних поколінь та всього створіння Божого.

Роздуми над даром розуму допомагають краще зрозуміти існуючий нероздільний взаємозв’язок між вірою та розумом. Розум, відкритий до розуміння Божого Слова, постійно шукає вагомі аргументи на користь віри в Бога, приймає догми віри та знаходить шляхи та засоби для якнайкращого втілення в життя Вчення Церкви. Просвітлений розум починає не лише бачити реальні й люблячі взаємини між Творцем і Його Створінням, але  й чітко розуміє, що слід зробити, щоби людина була віддзеркаленням тих відносин. Розум, як дар Святого Духа, допомагає цілісно подивитись на історію Спасіння, об’єктивно оцінити стан сучасного суспільства та по- пророчому заглянути в майбутнє. Ґрунтовні роздуми над цим даром Святого Духа дають змогу констатувати, що Господь дарував людському розуму здатність брати участь у Його творчому задумі і йти дорогою Спасіння.

Людський інтелект, який зазіхає на місце самого Творця,

рано чи пізно стає жертвою творіння своїх рук

Атомна зброя, «мирний атом», маніпуляції з людським тілом та життям, усілякі численні намагання втрутитись у записані в природі закони Творця – це ті випадки, коли людський розум у ближчій чи дальшій перспективі наражає усе живе на небезпеку знищення.

Людина на зламі тисячоліть завдала непоправної шкоди природі, загрожуючи таким чином не лише собі, але й створюючи реальну небезпеку для здоров’я, життя і мирного співіснування як теперішніх, так і прийдешніх поколінь. Не зважаючи на це, проблиски розуму, як Божественного дару, все ж дарують людству надію на завтрашній день. Альтернативні джерела енергії, високотехнологічні засоби для заощадження і збереження енергії, бажання налагодити виробництво і підприємництво згідно з вимогами сталого розвитку – це суттєві здобутки розуму, який вчиться використовувати закладений потенціал створіння на користь людини і на прославу Творця.

У часі Святої Чотиридесятниці через піст, посилену молитву і покаяння Святий Дух очищає та скріпляє розум,

спонукаючи здійснити цілісне навернення до Бога

Завдяки цьому дару Святий Дух як серцевідець дає змогу людині подивитися на власне життя у новому світлі, чітко показуючи її місце посеред Божого Створіння. А просвітлений розум спонукає до усвідомлення й визнання усіх тих гріхів, які, перебуваючи у категорії несвідомих, спричиняють дуже велику шкоду як самій людині, так і всьому створінню. Серед таких несвідомих гріхів особливо небезпечні так звані «екологічні гріхи», які призводять до руйнування природного довкілля, загрожуючи людині втратою як життя та здоров’я, так і Життя Вічного.

Через гріх диявол отруює розум людини, роблячи його безплідним і таким, що шукає найвищої насолоди у тому, що насправді ніколи не зможе задовольнити пориви людського серця. Сатана через гріх намагається представити нам Боже Створіння у спотвореному вигляді – як ресурс для задоволення своїх похотей, нашіптуючи, що ми здобули над усім сотвореним абсолютну владу і тому маємо право експлуатувати його на власний розсуд. Тому корупція, жага влади і слави, сильне бажання посідати і володіти, невпорядковані і спотворені сексуальні відносини, різні види залежностей стали в руках диявола тим арсеналом сурогатів правдивого щастя, якими він намагається поневолити людину, щоби завдати екзистенційного страждання не лише людині, але й цілому Божому Створінню.

Саме тому в процесі покаяння і навернення дар розуму спонукає до того, що людина, як «Вінець» створіння, починає розуміти, а за допомогою інших дарів відчувати внутрішню потребу просити прощення не лише у ближнього, але й у Божого створіння за заподіяні йому кривди: нераціонально використані та змарновані викопні джерела енергії (нафту, газ і вугілля), отруєну і змарновану в побуті, під час господарської чи підприємницької діяльності воду, землю і забруднене повітря. Це стислий перелік екологічних гріхів повсякденного життя, які «кричать до неба».

Дар розуму спонукає до комплексного іспиту сумління, що включає усвідомлення та визнання особистих гріхів проти природи та її Творця, пробудження жалю, постанови виправитись і відшкодувати завдане зло.

Перепрошення у святій тайні Покаяння нашого Творця і Спасителя за завдану Його створінню шкоду і за те, що воно недобровільно було підпорядковане суєті та зазнало зневаги від того, хто для нього має бути захисником (пор. Рим 8, 19-22), є виявом цілісного навернення до Бога. Людина, яка через гріх позбавляється Божої благодаті, несправедливо краде цю благодать у Божого Створіння.

Через дар розуму Святий Дух вливає в серце людини

природне, дуже сильне прагнення до пізнання Істини

Унаслідок покаяння і навернення відкриваються незвідані досі перспективи і можливості для чинення добрих діл. Стає очевидним, що кожен наш день, будь-яке місце перебування, кожен, навіть найдрібніший вчинок, може спричинитися до творчого Божого процесу, якщо здійснюється з любові до ближнього і з пошаною до природи. Цей дар робить людину здатною поставити все на свої місця і стати відповідальним управителем створіння, а не рабом сотворених речей. Розум допомагає усвідомити і з вдячністю визнати, що все те, що маємо, походить від Бога, і підсилює бажання любити Його понад усе, а ціле Боже Створіння – за Його прикладом.

Після покаяння і навернення розум починає збирати знання, щоби за допомогою інших дарів засвідчити внутрішню переміну особи, яка проявлятиметься в новому, Божому ставленні до всього навкруги.

Біблійні тексти для поглиблених роздумів:

Вих 31,3; 36,1; «Обдарування даром мудрості і розуму»;

Прип 4,5; 17,16 «Батьківське повчання про необхідність розуму»;

Іс 55,8 «Думки Господні відрізняються від думок людини»;

Муд 11,24 «Розум допомагає зрозуміти доброту сотворених речей»;

Кол 1,9 «Необхідність молитви для розуміння і розпізнання Божої Волі»;

Флп 2,5-11 «Зразок Христа»;

Лк 24,45 «Необхідність дару розуму для розуміння Писання».

Молитва

 

Господи Ісусе, Слово Боже і Божий Сину,

у Тобі і через Тебе постало усе,

і поза Тобою немає правдивого життя.

Ти, що є Світлом для світу, усильно молимо Тебе:

даруй нам світло розуму,

щоби, дивлячись на Твоє розп’яття,

ми пізнали в Тобі Творця і Спасителя нашого.

Ти, що Своєю Пресвятою Кров’ю зцілюєш рани усьому Створінню,

навчи нас бачити правдиву природу сотворених речей,

щоби в усі дні нашого життя прославляти Тебе, Істиного Бога. Амінь.

 

Іспит сумління:

Молитва «Царю Небесний»

Чи дивлячись на розп’яття Ісуса Христа, я розумію і приймаю, що це Син Божий, Божа Премудрість, Творець, Який прийшов відкупити ціле Своє Створіння? Чи розпізнаю в природних ресурсах Божі Дари? Чи належним чином докладаю зусилля розуму, щоб пізнати і закріпити у повсякденному житті ази енергоефективності та збереження природних ресурсів?

Акт дияконії: У другий тиждень Великого Посту, просячи в Духа Святого просвітлення затьмареного гріхом розуму, плекаймо нову культуру поводження з побутовими відходами: найперше намагаймось їх зменшити; не підпалюймо залишки рослинності, але краще компостуймо їх з разом з іншими органічними відходами; роздільно сортуймо для вторинної переробки ПЕТ-пляшки, скло та папір.

Дані духовно-екологічні роздуми були підготовані в рамках проведення Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» 2017

Стаття з веб-сайту Бюро УГКЦ з питань екології (ecoburougcc.org.ua)


Рейтинг статті

( 7 голосів )
Теги:     довкілля      служіння
( 421 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити