Душею з природою Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_intervyu_holubetc_holubetc3.jpgОберігати природу можна тільки тоді, коли любиш її. А щоб любити, треба вивчати, спостерігати, аналізувати. Цьому треба присвятити все життя, не жаліючи ні часу, ні сил. Винагородою буде справжнє духовне збагачення, неповторна насолода від споглядання земних красот.

Навчитися любити не так вже й важко. Спочатку треба навчитися милуватися тим, що довкола нас настільки, щоб відчути себе частинкою всього творіння. Як цього досягти? Не інакше, як ставши уважними до навколишнього середовища: навчитися слухати, щоб чути і дивитися, щоб бачити. Вийдіть в природу – у ліс чи на галявину. Прислухайтесь і ви почуєте справжній оркестр звуків, диригентом якого є Творець всього. Спів пташок і шелест листя, скрип дерев та цвірчання коників, – то вирує невидиме, на перший погляд, життя лісу. Кожна тваринка, найменша комашка невтомно трудиться на користь матінки-природи, беручи участь у великій гармонії буття. У цьому безмежному храмі краси та музики, який не може зрівнятися ні з яким рукотворним шедевром, переосмислюємо людські цінності, людина переображується до первозданного образу, коли вона перебувала в злагоді з довкіллям, була не завойовником, а співтворінням, яке поєднується з усім живим любов’ю. Жодна музика не може бути такою проникливою, як звучання природи. Жодне найвишуканіше житло не зрівняємо з недоторканою красою дикої природи…

Скільки ще незбагненного, загадкового, мудрого знаходимо в природі! Невідомо, чи зможуть колись люди пізнати її до кінця. Але можемо нині, як раніше наші предки, відчувати її красу, впиватися пахощами та вбирати її цілющі соки. І ці естетичні почуття так важливі, як фізичне здоров’я. Вони дають організму величезний позитивний заряд енергії, духовності, який не може дати будь-який інший чинник.

Ми бачимо в рослині беззахисне, покірне, мертве створіння. І часто не враховуємо, що більшість рослин – лікарські, які потрібні для здоров’я. Все подаровано людині задарма. І як болісно, коли їх нищать, кидають під ноги, топчуть, рвуть.

Чи пам’ятаємо, що Земля – це один великий недоторканий заповідник? Природа дуже швидко змінюється, втрачає свою щедрість і силу. І все це відчуваємо на собі: почастішали нервові збудження, депресії, алергічні захворювання тощо. Людина втратила зв’язок з навколишнім світом, а отже і зі своїм корінням, бо не можна відокремити її від єдиного всесвітнього організму, ім’я якому – Життя. З любові народжується бажання берегти. Придивіться пильніше. Багато чого залежить саме від нас, від нашої допомоги. Найменша дрібниця: підняте гніздечко, розчищене джерельце, піднята пляшка, незірвана квітка продовжує вік довкіллю.

Полюбивши світ природи, знайдете душевну рівновагу, відновите фізичні сили та здоров’я. Дружіть із природою, з чистим цілющим повітрям, джерельною водою і вам не треба буде звертатися до лікаря, бо саме в природі закладена основа нашої життєдіяльності. Приходьте до лісу, гір, поля, річки. Ставайте в їхнє нерозривне коло, підтримуйте його, і воно підтримає вас, як підтримує вірний друг у бурхливому ритмі сьогодення. Несіть добро у світ, і це добро вернеться вам та дітям у стократ.

Любіть природу, і вона, розкриваючи дивовижні таємниці, озветься у вашій душі радістю життя!

Наталія ГНАТЮК
(м. Івано-Франківськ)
інженер відділу рекреації
Карпатського національного природного парку


Рейтинг статті

( 16 голосів )
Теги:     роздуми      довкілля      №3
( 16223 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити