ДОНОРСТВО ГАМЕТ І ДОНОРСТВО ЕМБРІОНІВ: чи таке дарування добре? |
![]() |
Коли хтось дарує свої статеві клітини якійсь неплідній парі чи біобанку або коли люди дарують іншим свої ембріони, то часто вважається, що вони роблять моральне добро з огляду на солідарність зі страждаючими від безпліддя та сприяння їхній плідності. Однак морально добрим таке дарування не є. І на це є низка причин:
2) Донорство гамет, статевих залоз, а також у цьому контексті вартує згадати і донорство мозку, не є прийнятним даруванням, оскільки іде мова про свавільне передання ідентичності однієї людини іншій чи то за життя, чи то по смерті донора (у випадку трансплантації мозку донором беруть лише мертвого). Не є гідним людини не турбуватися про власну ідентичність, передану іншим. Не є гідним людини не піклуватися про власне потомство (що буде зачате від дарованих гамет). Підсумовуючи усе вище сказане, вартує ще раз наголосити, що дарування своєї ідентичності вимагає відповідальності. Дарування генетичної ідентичності дітям через природне дітородження пов’язане з піклуванням про них. Натомість дарування гамет заперечує необхідність відповідальності за власне потомство. Донорство гамет не може бути прирівняне до донорства органів через суттєві відмінності у цілях дарування. Батьки-донори та соціальні батьки, які використовують донорську допомогу в зачатті, зневажають подружжя чоловіка і жінки як єдине середовище, де може бути гідно передане людське життя, визнаючи допустимість втручання «третьої сторони» у процес дітородження, а також зневажають право дитини знати своє біологічне коріння – знати своїх біологічних батьків, так як донорство гамет (а також донорство функції лона) є анонімним та покривається секретом. Незнання бодай одного з двох чи трьох біологічних батьків у свою чергу творить поважну кризу самоідентифікації людини. Донорство ембріонів, навіть якщо має за ціль врятування їхнього життя (сотні тисяч заморожених ембріонів фактично полишені напризволяще), а не задоволення власних егоїстичних бажань (самоствердитись у батьківстві) все ж не позбавлене суттєвих і численних моральних проблем (Пор.: Congregazione per la Dottrina della Fede, Istruzione “Dignitas personae” su alcune questioni di bioetica, II, 19 // http://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith/documents/rc_con_cfaith_doc_20081208_dignitas-personae_it.html ), зокрема тих, що згадані вище. Підсумовуючи, цікаво прочитати слова св. Йоана Золотоустого, який, живучи в далекому IV столітті, не був свідком донорства гамет, ані донорства функції лона, але чітко усвідомлював неприпустимість втручання когось «третього» у дітородний процес у подружжі. У Гоміліях на Послання до ефесян (20, 1) він каже: «Спочатку жінка виникла від чоловіка, а далі, отже, чоловік і жінка походять від чоловіка і жінки. Бачиш, який зв’язок, яке з’єднання! Бачиш, як Бог не дозволив, щоб туди увійшов якийсь інший елемент ззовні!» (La Teologia dei Padri. Testi dei Padri latini greci orientali scelti e ordinati per temi, III. Vita cristiana - Il prossimo - Stati di vita cristiana, Città Nuova, Roma 1975, 347.) Марія Ярема доктор біоетики старша викладачка кафедри богослов'я УКУ ( 3 голосів )( 673 переглядів ) |
-
Архів
-
Рубрики
2022 (17)
2021 (36)
2020 (6)
2019 (1)
2018 (4)
2017 (20)
2016 (38)
2015 (65)
2014 (35)
2013 (60)
2012 (36)
2011 (57)
2010 (62)
2009 (19)
Роздуми
-
Людське життя – фундаментальна цінність. Це один із постулатів персоналістичної біоетики та, зрештою, самозрозуміле твердження. В умовах сьогоднішньої великої війни в Україні бачимо, як людське життя нещадно руйнується, і то не десятками, а тисячами. Руйнується свідомо, цілеспрямовано, жорстоко. Ворог прийшов в Україну руйнувати…
Шляхом святих
-
Детальніше...
XX століття стало для Української Греко-Католицької Церкви періодом випробувань та зміцнення віри серед жорстоких переслідувань і тортур. Церква мужньо вистояла та збагатилася новими мучениками, що різними способами засвідчили перед Богом і людьми вірність Христові. Серед тих, хто постраждав за віру в тоталітарний період, – як відомі постаті блаженних, так і майже незнані для загалу особистості. Одним зі свідків Божого милосердя та любові є Марія Шведа (1954–1982 рр.), яка 29 вересня 1982 р. прославила Господа своєю мученицькою смертю*.
-
Теги
-
Фото
-
Відео