Чому християнському подружжю треба відмовитися від контрацепції? Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_maria_ya.jpgДля значної кількості християн-практиків цілком зрозуміло, чому Церква всіляко противиться абортам, але вони не завжди розуміють, чому вона забороняє контрацепцію. Адже не допустити зачаття дитини за допомогою засобів контрацепції та вбити її в лоні за допомогою аборту – це різні речі, і якщо останнє не допустиме, то перше може бути оправдане – так «по-своєму» розмірковує велика кількість християнських подружніх пар. Чому ж все-таки Католицька Церква засуджує практику використання контрацепції? Чи можливо цілком відмовитися від неї в сучасному світі?

Відповідаючи на ці запитання, потрібно найперше уточнити, що не все те, що називаємо контрацепцією, є нею у прямому значенні слова. Адже буквально слово контрацепція (з лат. contra conceptio – «проти зачаття») означає лише ті засоби, дія яких унеможливлює злиття чоловічої і жіночої гамет. Натомість засоби, які мають змішану дію (контрацептивну й абортивну) чи переважно абортивну, не можуть бути названі контрацептивами. Бо в такому випадку ми підмінюємо поняття. Адже як засоби, які унеможливлюють зачаття, можуть бути водночас засобами вбивства зачатої дитини? Не можуть, бо це суперечність. Тому не все, що в аптеках продається як контрацепція, справді нею є. Наприклад, гормональні таблетки – це засоби змішаної дії (нехай в невеликому відсотку, але все ж спричиняють аборти), а внутрішньоматкова спіраль – переважно абортивний засіб (зачата дитина гине від того, що не може імплантуватися у стінку матки).

З тих причин, що недопустимим є аборт, недопустима й «абортивна контрацепція» (вислів зумисне взятий в лапки, оскільки містить суперечність). І це закономірно. Однак відкритим залишається питання, що Церква має проти тієї контрацепції, яка не має жодних абортивних ефектів? Наприклад, чому недопустима бар’єрна контрацепція? Адже сказано в енцикліці папи Павла VI «Humanae vitae», що морально недозволена будь-яка контрацепція: «Недопустимою є будь-яка дія чи то до подружнього акту, чи під час нього, чи в процесі розвитку його природних наслідків, яка була б спрямована на запобігання дітородженню як ціль чи як засіб… Ніколи не дозволено – навіть із найсерйозніших підстав – чинити зло заради добра: тобто хотіти чогось, що по своїй природі порушує моральний порядок і через те негідне людини» (14). Розглянемо основні причини такого непримиренного вчення Католицької Церкви.

—    Контрацепція розділяє дві нероздільні цілі подружжя – любов (добро подругів) і дітородження. Таке зумисне розділення викривлює природу подружнього зв’язку, адже подружня любов у своїй природі стремить до дітородження, а дітородження вимагає контексту подружньої любові.

—    Контрацепція свідчить про неприймання встановленого Богом порядку. Функціональне призначення статевої системи – дітородження, а не, наприклад, чуттєва насолода. Статеве задоволення, хоч і є даром Божим, однак супровідний чинник, а не ціль функціонування статевої системи.

—    Контрацепція вводить у подружжя неприймання одне одного в повноті. Чому? Бо заперечується аспект плідності. Тобто, виходить так, що чоловік приймає жінку, її тілесність, але не повністю, адже її плідність йому видається зайвою чи недоречною.

—    Контрацепція сприяє інструменталізації особи. Подруги стають один для одного об’єктом задоволення, а не особами, яким належить дарування. Бо якби дарування було присутнім у статевому єднанні пари, то вона не могла би бути закритою на дар дитини – найбільший знак взаємодарування чоловіка і жінки.

—    Контрацепція спричиняє зростання рівня абортів. Звучить як парадокс, адже одним з основних очікувань від поширення контрацепції було зниження рівня абортів. Натомість стається навпаки, адже вживання контрацепції формує ментальність, яку можна звести до переконання: «Я маю право не мати дітей». Воно стає для людини звичним, і тому, коли жінка довідується, що попри вживання контрацептивів у її лоні розвивається нове життя, то чинить аборт, адже «має право не мати дітей».

Як висновок треба сказати, що вживання християнським подружжям контрацептивів недопустиме. Це стосується усіх видів контрацепції, а не лише абортивних засобів. Коли подружжя має вагомі медичні чи економічні причини для стримування від народження дитини, то може вживати методи розпізнавання плідності, пов’язані з певною аскезою у спільному житті, які не викривляють його значення, як у випадку вживання контрацепції. Водночас варто сказати, що контрацепцію можна вживати як засіб терапії, але з умовою стримування від статевого життя у період лікування.

Християнське подружжя, отже, покликане рости в любові, а не егоїзмі, бути відкритим на нове життя, а не зневажати його, кріпитися у Бозі, а не ідолопоклонстві моді, вигоді, задоволенню.

Марія Ярема
доктор біоетики
викладач кафедри богослов’я УКУ


Рейтинг статті

( 1 голос )
Теги:     проблема      роздуми
( 653 переглядів )
 

Коментарі  

 
0 #2 Контролер 08.03.2018 16:31
Р. S. Функції (служіння) таких - антиконтрацепти вних контролерів-чергувальників, гадаю, можуть виконувати також ченці і черниці.
Цитувати
 
 
0 #1 Контролер 08.03.2018 16:15
А для того, аби надійно й достеменно дізнаватися, як насправді католицькі подружжя виконують цю заборону Церкви на застосування контрацепції, пропоную отаке нововведення. Й, зокрема: аби за кожною такою парою чоловіка й дружини був закріплений спеціальний контролер - бажано, саме священик, - який би щоночі приступав - біля подружнього ліжка - до відповідного чергування. Й таким чином виконував цю свою - дуже відповідальну місію і служіння.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити