А скільки ангелів вміщається на кінчику голки? |
Гарячі сльози почали свій повільний танець на його білому обличчі, надто гарячі, такі гарячі, що аж лишили шрам від опіку. Він повільно повернувся до вікна. По склі котились дрібненькі крапельки дощу. Спочатку одна крапелька одиноко біжить по плоскій поверхні, втрачаючи свою цінну масу, а потім об’єднується з іншими крапельками – стає більшою. Завдяки цьому вона долає свій шлях до кінця… Він знав, що треба робити, щоб дійти до фінішу Великою Людиною, проте не знав, хто може бути його опорою, його другою краплею води. Зникло бажання думати, сперечатися, тягнутися до неба, чекати бажаних подарунків, він – лише маленький танцюрист на підрізаному канаті, лише тінь від чиєїсь тіні, і попереду теж тінь – чорна і довга. Ні, не тінь, а темнота… «Тобі треба з кимось поговорити – сьогодні я відповідатиму на твої запитання, не бійся лише запитати». У мене всього одне запитання: «Чому?». Христос надав життю сенсу, оскільки без Нього, воно не має жодного сенсу. Бог дієвою силою може дати людині незрівнянно більше, ніж вона просить чи про що думає. Він дає чіткий фокус життя, дозволяє не розпорошувати зусилля, не витрачати часу на непотрібні дрібниці, а пізнавати, на що воля Божа. Христос – це Спаситель і Той, Хто дає надію. Бог відкрив вічне і світле життя, наповнив його духовним змістом. Святий Дух може заповнити твою прірву любов’ю, покорою і розумінням Слова Божого. Пославши Сина Свого єдинородного, Бог показав людині безмежну любов до неї. Ісус сказав: “Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали” (Ів. 10, 10), тобто не просто життя як існування, а прекрасне життя вічне. Божа любов – незмінна. У смерті і воскресінні Ісус Христос назавжди запевнив, що любить. Бог створив людину для спілкування у любові з Ним. Господь – терпеливий до грішної людини (Луки 13, 6–9). Христос сказав “Силкуйтесь”, тобто боріться, щоб увійти крізь тісні ворота. Ісус Христос не відвернувся від тебе – Він, у потоці милосердя Свого Серця, навпаки, простягає тобі ключі від Своєї Оселі. Тільки візьми їх лишень». Від сліз залишились лише сухі борозни, ніби їх ніхто не поливав ціле посушливе літо. Він повільно перевернувся, вийняв із старомодного комоду вчорашній шприц, прокрутив його кілька разів у холодній кістлявій руці. Страшенний біль пронизував усе тіло, викручував кістки і так залишав, у розібраному стані, як мала дитина, якій набридло бавитись своїми старими іграшками… Холодно… Холод у руках, у ногах, у серці. А вчора було добре, вчора його голову рвали зовсім інші вовки. Але він стерпить. Бо вже переступив однією ногою за поріг, де панує досконалість, де на нього чекає Творець. Ольга Шкарапа Tеги:
( 5 голосів )( 6277 переглядів ) |
-
Архів
-
Рубрики
- 2024 (1)
- 2023 (7)
- 2022 (33)
- 2021 (37)
- 2020 (6)
- 2019 (1)
- 2018 (4)
- 2017 (19)
- 2016 (38)
- 2015 (65)
- 2014 (35)
- 2013 (60)
- 2012 (36)
- 2011 (57)
- 2010 (62)
- 2009 (19)
Роздуми
-
Це питання хвилює не одне небайдуже серце. Не залишався осторонь від нього і Папа Бенедикт XVI (Йосиф Рацінгер) відхід до вічності якого став для Церкви нагодою переосмислити його багату богословську спадщину. Ще в 2006 році у видавництві «Місіонер» вийшла його збірка «Цінності в часи перемін: Долання майбутніх…
Шляхом святих
-
Детальніше...
Хрестоносний, бо саме цим знаком потаврувала його груди рука НКВС-івського садиста. Як свого часу Каяфа, підкорюючись владному Господньому велінню, пророкував про Христа, прагнучи Його смерті, так і тепер безбожник виявив світові правду про славного звитяжця, який від юних літ пішов за Христом, присвятив Йому свою молодість у тиші монастирської келії, проповідував Його на спасіння інших, не зрадив, не відрікся, а поніс Його хрест на власну Голготу.
-
Теги
-
Фото
-
Відео