Чистота душі - чистота природи Друк

Фото Григорія Пристая
Фото Григорія Пристая
Часто, їдучи автом, зауважую, як дороги обабіч горять та димлять. Що робиться? А! Це ж спалюють минулорічну траву, щоб нова могла вирости. У садах на приватних ділянках із потеплінням люди прибирають старе листя, обрізають сухі гілки і проріджують дерева, щоб отримати кращий врожай. Надіюсь, що також відбудеться акція «Чиста природа» або щось подібне, де ми візьмемо мішки для сміття і позбираємо «наслідки цивілізації», які залишились після святкувань та дружніх розмов у лісі чи на узбіччі.

Підприємство «Облавтодор» часто вивішує знаки «Дякуємо вам за чисте узбіччя!». Це стосується людей, які бережуть чистоту доріг, вулиць, подвір’їв. Людина, яка викидає сміття будь-де, звичайно, має внутрішню проблему, не тільки у відсутності інформації про чистоту, а й духовну забрудненість, що суттєво впливає на всі зовнішні вияви людської діяльності. Здається, воно передається від покоління до покоління. Ми самі вчимо дітей, або наші діти уважно спостерігають, що робимо ми. Недавно знову їду автом і бачу: на червоне світло переходить мати із двома дітьми-школярами. Я жахнувся, адже коли не буде матері поруч, діти за звичкою, яку показали старші, можуть створити небезпечні для їхнього життя ситуації.


Дорогі християни, чи шануєте своє життя, світ і природу дану Богом, чи все ж, як інші, безжалісно засмічуєте і забруднюєте її? А за це теж доведеться відповідати перед Богом. Не можна виправдовувати себе, що чиновники у великих масштабах роблять зло. А ми все ж у малих покликані чинити добро. Ісус сказав: «Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду» (Мт. 12, 33). Скільки триває наше життя, стільки ми покликані працювати над своїм вдосконаленням. Християнські цінності повинні бути нашим визначальним орієнтиром у житті. І одним із доказів тому є наше пошанування довкілля. Вчімося разом з нашими дітьми шанувати один одного і світ створений Богом. Але, щоб його шанувати, треба спочатку побачити всю красу. Євангелист Матей подає слова Ісуса: «Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!» (Мт. 6, 22–23). Стараймось просити в Бога ласки мати добрий погляд на себе, ближніх і на довколишній світ. Якщо бачимо щось не так, то не потрібно тільки критикувати, але внесімо свою лепту в покращення і виправлення стану, що ми зауважили.

Одного разу поспішаю у справах, дивлюсь: хлопчаки не доїли печиво і, кинувши на землю, один сильно копнув ногою це печиво, яке вмить розсипалось по землі. Питаю: навіщо це зробив? Відповіді не почув. Хочу сказати, що колись за це може настати голод і захоче хлопець поїсти, але не буде що. Брати і сестри, це ж наші діти так роблять, це не марсіани так поводяться із природою. Ще один прикрий випадок. На цих березневих вихідних можна побачити у лісосмугах багато автівок, припаркованих на узбіччях. Люди з машин виходять і біжать у ліс. Звичайно, не тільки, щоб подихати свіжим повітрям, але зірвати пролісок. Безумовно не один, а набрати цілий стос, який згодом викинуть у смітник. Запитання: навіщо стільки квіток, чи не захланність промовляє у серці? Можна ж вирвати обережно декілька для краси і достатньо. Але ж ні…, мабуть, недостатньо. Інколи в мене таке враження, що люди хочуть наповнитись речами чи будь-чим іншим за один день як на все життя, а після них – хоч «потоп». Не думають, що завтра повернуться на те місце, яке збереже той хлам, що залишили вчора. Творімо добро перед Господом, щоб одержати Благословення в поколіннях. Уникаймо зла, щоб не пришвидшувати кінця світу. Шануймо природу створену Богом як дарунок нам і наступним поколінням на Землі. Амінь.

о. Володимир САМПАРА
(м. Тернопіль)
Керівник християнського
радіо «Світанок»


Рейтинг статті

( 1 голос )
Теги:     роздуми      довкілля      №3
( 5356 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити