Джон Ф. Кросбі. Еволюціонізм та онтологія людської особи: критика марксистської теорії виникнення людини Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_maxresdefault.jpg

У вступі до своєї докторської дисертації Маркс написав: «Для філософії це не секрет. Слова Прометея: “Скажу відверто – я ненавиджу всіх богів!” — це суть професії філософів, їх слоган проти усіх земних і небесних богів, що не визнають самосвідомість людини найвищою божественністю. У світі не може існувати якась інша божественність, окрім цієї».[1][1] Зараз таке ставлення до поняття Бога йде пліч-о-пліч зі ставленням до світу в цілому: той, хто не допускає ідеї Божої суверенності, часто не приймає «даності» речей із певною, визначеною природою. Це не лише тому, що йому здається наче ці речі повертають його назад до Бога, але й тому, що вони — кожна зі своїм внутрішнім «логосом», який накладає на людину певні зобов’язання — виглядають такими, що належать ненависним богам. Людина із подібною настановою намагається позбавити речі їх даності, та перетворити їх на нові об’єкти, що віддзеркалюють її саму, її особисту владу, що залежать від неї. Австрійський історик-мистецтвознавець, Ганс Зедльмайр (Hans Sedlmayr), так описує цю настанову:

«Для людини, що проголосила себе цілковито автономною, нестерпно стикатися із речами, що, вочевидь, не є плодом її  творчості. Це якнайбільш нарцистична мрія, мрія Прометея — використовувати цілковито чужі природі технологію та ремесло, щоб вибудувати світ, у якому людина не стикатиметься ні з ким і ні з чим, окрім витворів власного людського духа».[2][2]  [...]

Завантажити (pdf)




[1] Karl Marx. Early Texts, trans. and ed. David McLellan (New York, 1972), С. 13.

[2] Hans Sedlmayr, Gefahr und Hoffnung des Technischen Zeitalters (Salzburg, 1970), С. 59: «Dem Menschen, der sich ganz autonom proklamiert, muss es unerträglich sein, Kreaturen zu begegnen, die offenbar nicht seine Geschöpfe sind. Es ist ein prometheischer und im Grund narzistischer Traum, sich durch Technik und naturfreie Kunst eine menschliche Umwelt zu bauen, in der man nicht und niemandern begegnet als den Schöpfungen des eingensten Menschengeistes».


Рейтинг статті

( 2 голосів )
Теги:     філософія      історія
( 3090 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити