Екуменічний соціальний тиждень у Львові: історія, місія, 8-річний досвід і результати Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_zzytta_baner.jpg

Цього року у Львові вже ввосьме пройде Екуменічний соціальний тиждень (ЕСТ). Із 30 вересня по 3 жовтня представники різних освітніх закладів, сфер праці та люди, які належать до різних конфесій дискутуватимуть на тему: «Освіта задля змін: духовність та інновації». В організації цього суспільного форуму декілька років поспіль беруть участь Український католицький університет, Інститут екуменічних студій, Національний університет «Львівська політехніка», міська й обласна ради Львова. Серед запрошених – міністр освіти і науки України Сергій Квіт, президент Міжнародного благодійного фонду «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики» Тарас Фініков, президент Освітньої фундації «Перспективи» (Польща) Вальдемар Сівінскі, директор Аналітичного центру CEDOS та співавтор Закону «Про вищу освіту» Єгор Стадний, директор Європейського інституту соціальних комунікацій Олександр Доброєр та інші.

Ці слова і прізвища можуть нічого й не сказати, якщо не з’ясувати: що таке Екуменічний соціальний тиждень в Україні, яка його мета і покликання, що, зрештою, відбулося за ці вісім років його існування? Про це та інше ми поспілкувалися з постійними організаторами, натхненниками й учасниками ЕСТ.


Історія виникнення ЕСТ

Перший Соціальний тиждень в Україні запровадив ще в 1939 р. митрополит Андрей Шептицький як аналог тижнів, які відбуваються у Франції з 1904 р. й досі. Захід в Україні був присвячений темі християнського патріотизму, який на той час протиставляли панівним ідеям комунізму, шовінізму, фашизму та націонал-соціалізму. Метою тодішнього Соціального тижня, на думку митрополита, мало бути прагнення об’єднати зусилля активних людей, які могли би протистояти насуву «коричневої і червоної чуми», формулюючи патріотичне бачення нації, в основі якої була б любов і вірність християнським принципам. 17 лютого того ж 1939 р. Андрей Шептицький зі своїм братом Климентієм створили Український католицький інститут з’єдинення Церков імені митрополита Йосифа Веніамина Рутського, який частково можна назвати прототипом сучасного Інституту екуменічних студій. Але, зрозуміло, події Другої світової війни не могли сприятливо вплинути на дію Соціальних тижнів в Україні.

Ідею митрополита Андрея згадали у 2008 р., але цього разу Соціальні тижні набули унікального відтінку – «екуменічного», тобто такого, що сприяє діалогу між християнами різних конфесій. І Екуменічний соціальний тиждень був присвячений питанню «Кооперативного руху в Україні». Тоді форум відвідали не тільки представники європейських посольств в Україні, священнослужителі різних християнських конфесій, але й юдейська спільнота Львова. Серед почесних гостей та доповідачів були: тогочасний Глава УГКЦ Блаженійший Любомир (Гузар), віце-президент Фонду Бредлі Даніель Шмідт (США), посол Франції в Україні Жан-Поль Везіан, Апостольський нунцій в Україні Іван Юркович, екс-генеральний директор Міжнародного валютного фонду Мішель Камдесю, міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова й інші.

Наступні ЕСТ стосувалися проблем соціальної відповідальності, філантропії, розглядали реформи, завдяки яким можлива українська євроінтеграція, порушували питання майбутнього демократії в Україні, відмінностей і поваги в різних сферах людської діяльності. Минулого року учасники форуму дискутували на тему відповідальності християнина в сучасному суспільстві: обговорювали небезпеки й виклики у сфері медійного простору в умовах війни, наголошували на важливості верифікації інформації чи т. зв. «інформаційної гігієни», також заторкували тему капеланства, соціального служіння. Як бачимо, ця тема залишається актуальною у світлі сучасної геополітичної ситуації у країні.


У чому особливість цьогорічного ЕСТ?

kitura.jpg

Тема VIII ЕСТ: «Освіта задля змін: духовність та інновації». На перший погляд може видатися, що зараз існує безліч інших нагальніших питань, які здебільшого пов’язані з необхідністю вирішення конфлікту між Україною та Росією, чому ж обрана саме тема освіти? На це запитання відповідає Ірина Кітура, координатор ЕСТ:

– Війна закінчиться, люди повернуться, захочуть побачити змінену країну, і що? Виховний процес заскорузлий, все дуже формалізовано, акцент не стоїть на тому, щоби виховувати вільно мислячих людей, які більш конкурентоспроможні на ринку праці. Звичайно, ми думали про те, щоб говорити про війну, але розмов і так багато. Треба брати свою конкретну нішу і її опрацьовувати – малими кроками можна зробити більше. Освіта актуальна завжди. До того ж, вступив у силу новий закон про реформування вищої освіти, час впровадження якого в межах 2016–2020 рр. Зараз важливо про це поговорити, бо вже минув рік від часу його дії: які зміни вже є і чи результативні вони?

Як вже сказано, на цьогорічний форум запрошені фахівці у сфері освіти, серед яких міністр освіти та науки України Сергій Квіт. Важлива частина в організації VIII ЕСТ – робочі групи, створені в п’яти вищих навчальних закладах України (Одеса, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, Львів). До цих груп входили студенти різних профілів 5-го курсу навчання. Магістри були обрані для опитування спеціально, оскільки старші спудеї вже мають достатньо досвіду і підстав, щоб об’єктивніше оцінювати процес навчання. З респондентами проводили опитування на тему якості освіти у вишах, намагалися проаналізувати новий закон. Молодь могла подати свої пропозиції щодо покращення навчального процесу.

Цікаво, що за підсумками опитування, всі студенти одноголосно просять оновлення матеріально-технічної бази університетів, звертають увагу на потребу в більшій кількості перекладів підручників, книг українською мовою, наголошують на тому, щоб заклади закуповували оригінальну англомовну літературу. Студенти також потребують змін форматів навчальних курсів до більшої практичності, на чому, зрештою, робить акценти і сучасне споживацько-інформаційне суспільство. Подолання корупції, підвищення стипендій – це, здається, звичний рефрен студентства не тільки в часи незалежної України. До речі, найактивніші студенти цих робочих груп приїдуть на ЕСТ і братимуть участь у дискусії з власними доповідями.

На цьому прикладі бачимо, що ЕСТ – це не тільки одноразова подія року, але також має на меті створити результативний дискусійний майданчик, що потребує додаткової підготовки і роботи протягом року.


Національна мережа ЕСТ

Окрім щорічного форуму восени, організатори ЕСТ співпрацюють і з партнерами Національної мережі. У 2010 р., після ІІІ ЕСТ, з’явилися охочі з декількох міст України організовувати подібні Екуменічні соціальні тижні у своїх населених пунктах. Наразі справа розвивається, хоч і досить повільно, адже це довгий процес: пошук представників благодійних фондів, громадських організацій, представників різних конфесій, які могли би згодом організувати такі ж тижні на місцях. Крім того, не менш важливим і трудомістким є процес підготування підґрунтя для цієї події, адже далеко не кожен із потенційних учасників ЕСТ розуміє значення слова «екуменічний».

У межах Національної мережі розпочалась робота над презентаціями секторального партнерства: пояснювали, як представники громадських організацій Львова співпрацюють з органами місцевої влади та як цей вид діяльності може бути успішним. Щорічно в містах мережі ЕСТ відбуваються круглі столи, де учасники обговорюють пропоновані теми майбутнього форуму чи вирішують актуальні соціальні питання конкретного регіону: допомога людям з особливими потребами, діяльність благодійних організацій тощо. Такі зустрічі відбуваються за правилом ЕСТ: співпрацюють представники релігійних організацій, Церков, бізнесу, влади, громадського сектору.

Загалом, мета Національної мережі – налагодити партнерство між львівськими організаціями і міськими організаціями з інших регіонів України. До прикладу, в одному з Соціальних тижнів у Львові брала участь працівниця дніпропетровської організації «Воля», яка займається дітьми з особливими потребами. Під час форуму жінка дізналася про львівський центр «Джерело» з таким самим напрямом роботи. У результаті «Джерело» передало гуманітарну допомогу «Волі».

Варто зазначити, що процес отримання гуманітарної допомоги взагалі, а тим більше – з-за кордону, для благодійних організацій досить важкий і бюрократичний. Натомість, як бачимо, ЕСТ став платформою не тільки для конкретної матеріальної допомоги, але й для обміну досвідом між двома організаціями одного профілю: львівський центр більш успішний і має налагоджені зв’язки з владою та доброчинцями, а «Воля» ще розвивається і переймає досвід.

Отже, хоч ЕСТ помітний для загалу Львова тільки раз на рік, проте упродовж року ця подія знаходить відображення в інших містах у вигляді т. зв. екуменічних соціальних днів. Національна мережа ЕСТ починалася з трьох міст, а зараз охоплює сім пунктів: Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Київ, Суми, Полтава, Миколаїв. Раніше задіяні були Луганськ і Донецьк, але через війну проекти наразі призупинені.


Результати ЕСТ і можливості: втілені й невтілені

Хоч Екуменічний соціальний тиждень – це не громадська організація, яка створює проекти і їх реалізує, а форум, де працівники та служителі різних сфер з України та з-за кордону можуть обмінятися досвідом й обговорити актуальні проблеми, проте не рідко ці зустрічі дають певний результат.

Один із найбільших досягнень за вісім років існування – законопроект «Відсоткова філантропія», укладений на ІІ ЕСТ. Автором документа була Наталія Алєксєєва, яка презентувала досвід Центральної Європи, де в 90-х роках його вперше запровадили в Угорщині. Суть відсоткової філантропії така: всі є платниками податків, кожен може попросити відраховувати частину з того податку на допомогу певній громадській організації. Така система сприяє відповідальності громадських організацій, їхній активності, прозорості, а також підвищує рівень соціальної активності платника податків.

Законопроект був зареєстрований у Верховній Раді в 2010 р., але після того відбулася реформа Податкового кодексу, і він вже не відповідав новим стандартам. У 2014 р. «Відсоткову філантропію» наново зареєстрували, але законопроект потребує грамотних лобістів. Наразі немає команди, яка б над цим працювала. Координатор ЕСТ Ірина Кітура пояснює, що завданням їхньої команди було презентувати законопроект, пропіарити його, але справа просунення на адміністративному рівні – це вже інтереси самої громадськості й організацій.

Щодо інших досягнень ЕСТ, то на одному з них презентували досвід мікрокредитування, який зараз практикують у Франції. Такий механізм дає змогу, до прикладу, відкрити власний бізнес багатодітній сім’ї, послуговуючись допомогою певної організації, яка може надати мікрокредит. Тоді з майбутніми підприємцями працюють спеціалісти, які пояснюють тонкощі ведення бізнесу, стратегію розвитку. У Львові завдяки інформації, одержаній на ЕСТ, таку практику хотіла застосувати організація «Оселя», яка займається соціальним підприємництвом, членами якої також є люди, що потребують працевлаштування або хочуть відкрити власний бізнес. Проте зіштовхнулася з проблемою: в нашому законодавстві чітко не прописаний механізм дії мікрокредитування, хоч його запровадженню погодилися допомогти організації України, Франції, Канади.

bbbbohonko%201.jpg

Галина Бохонко, виконавчий директор Інституту екуменічних студій, розповіла про завдання ЕСТ і важливість використання можливостей, які надає ця подія:

– Є одна центральна засаднича ідея – залучити всі верстви суспільства до покращення соціального благоустрою українців, особливо найменш захищених із них. Форум досягає це через проведення різних заходів: починаючи від культурно-мистецьких і закінчуючи науково-практичними. Ми можемо змінювати формат тижня, форми проведення заходів, але концепція залишається незмінною. ЕСТ може сприяти і сприяє хорошим результатам, але, на жаль, не всі вони реалізовуються і знаходять втілення на практиці.

Отже, ЕСТ може створити гарний ґрунт для представлення нових механізмів вдалого й ефективного впровадження ідей, що стосуються соціальної сфери, проте безпосередня робота на результат – це вже справа самих учасників, громадських організацій, які мають змогу зустрітися на форумі з потенційними доброчинцями чи експертами, котрі можуть допомогти в тій чи тій справі.


Екуменічна складова і місія ЕСТ, які вони?

Досвід саме «екуменічного» тижня доводить, що незалежно від того, до якої саме християнської конфесії належать учасники форуму, вони все ж можуть приймати спільні рішення, взаємодіяти та допомагати один одному. Тобто навіть на цьому рівні вже можна говорити про «екуменізм-діалог». До того ж уже щорічною стала практика екуменічних молитов за єдність християн, з яких починається ЕСТ. Досвід сімох тижнів показує, що, попри всі стереотипи, священики різних конфесій все ж можуть зустрічатися і молитися разом, обговорювати певні питання. І хоч ці кроки видаються малими на високому богословському рівні, проте вони поступові й періодичні – це вже досягнення у сфері екуменізму на українському ґрунті.

Про складову екуменізму в українському ЕСТ також розповіла Галина Бохонко:

– Ми, Інститут екуменічних студій УКУ, найперше робимо акцент на участі Церков у житті українців. Соціальне служіння – це те, що без жодних дискусій об’єднує представників різних конфесій. І власне цей екуменізм, втілений у щоденному служінні, ми прагнемо продемонструвати під час форуму.

Минулого року під час форуму виникла ідея створити групу з міжконфесійного діалогу, відтак провели закрите засідання. Цього року заплановано поновити засідання групи, але поки самі зустрічі будуть недоступними для сторонніх, а порядок денний, ймовірно, стане відомим після VIII ЕСТ.

– Коли ми приїжджали розповідати в межах нашої Національної мережі про Екуменічний соціальний тиждень, то нерідко нас плутали з «економічним тижнем», – говорить про особливості організації роботи і місію ЕСТ Ірина Кітура. – Місія ЕСТ полягає навіть у найменшому: розказати про екуменізм так, щоб його не плутали з «економізмом», пояснити, що є такий рух за діалог між християнами різних конфесій. Ми не кажемо, що обов’язково всім треба бути в одній конфесії, але що можна існувати в мирі та взаємодопомозі. Ми багато говорили про примирення, важливість чути один одного, важливість піклування про найменш захищені верстви населення, безпритульних, алко- і наркозалежних. Наявна також просвітницька місія, бажання познайомити між собою людей, які цікавляться одним і тим самим та працюють на одній ниві. Справді, важко інколи відстежити конкретні результати форуму, як далі ці ідеї втілюють у життя, але безперечно кожен щось черпає для себе.


Французькі Соціальні тижні і українські Екуменічні соціальні тижні: відмінності, досягнення, перспективи

Особливість українського Екуменічного соціального тижня в тому, що в його організації та заходах активну участь бере молодь. У Франції відвідувачі, зазвичай, пенсійного віку. Для молоді ЕСТ цікавий тим, що тут можна розширити контактну базу, познайомитися із відомими та впливовими людьми. Якщо французький тиждень складається суто з виступів доповідачів, то його український аналог покликаний підтримувати дискусії навколо актуальних соціальних питань. Тому зустрічі у Львові проходять у форматі круглих столів.

Головна відмінність між французьким та українським тижнями, очевидно, полягає у тривалості традиції організації таких заходів. Якщо у Франції Соціальний тиждень – це десятилітня практика, де можуть представити свою діяльність близько 50-70 громадських організацій різного профілю, то в Україні подібний форум тільки набирає обертів. У Львові на щорічній виставці-ярмарку соціальних організацій беруть участь 15-20 одиниць. Дарма, адже така виставка в межах ЕСТ – це гарна нагода прорекламувати власну діяльність і залучити потенційних доброчинців чи знайти охочих до співпраці.

antuan.jpg

Роботу французького й українського тижнів аналізує Антуан Аржаковський, доктор історичних наук, богослов, екс-директор Інституту екуменічних студій УКУ:

– Французький досвід дуже давній, тому зараз ми вже бачимо певні результати роботи. До прикладу, саме завдяки цим форумам у Франції вдалося ввести практику соціального страхування: коли безробітний громадянин може отримувати певну суму фінансової допомоги, якщо не може знайти роботи, чи отримати якусь компенсацію. Зараз мережа тижнів досить розширена в Європі. Я також є членом Ради Центрального комітету французьких Соціальних тижнів, і наразі ми плануємо масштабний тиждень у межах ЮНЕСКО, який би порушував актуальні питання та виклики релігій і культури в цілому.

Український Екуменічний соціальний тиждень – це все ще маленька організація, якій тільки вісім років, але її оригінальність саме в тому, що ці тижні «екуменічні». Ми розуміємо, що майбутнє українського суспільства не пов’язане тільки з соціальною доктриною Католицької Церкви (яка, безперечно, гарна). Протестантське розуміння свободи свідомості та православний погляд, який є більш есхатологічним щодо Царства Божого на Землі, теж дуже важливі. І саме тому в українському контексті тижня ми завжди пов’язуємо соціальні проблеми з екуменічними семінарами між Церквами. Я дуже радий, що цього року відбудеться богословська дискусія між представниками Католицької і Православної Церков України щодо питання про взаємне визнання хрещення. Також пройде конференція про майбутнє освіти в Україні. І ці дві події не є взаємозаперечуваними, навпаки – духовна єдність і якість освіти перебувають на одному щаблі, вони доповнюють одна одну.

До речі, мої друзі з французького Соціального тижня теж хочуть у майбутньому зробити їхній форум більш екуменічним. Це означає, що український Соціальний тиждень вже впливає на європейський контекст!


Чому варто прийти на цьогорічний ЕСТ?

VIII ЕСТ буде корисним не тільки освітянам, які цікавляться новим законом про вищу освіту в Україні, та членам громадських організацій, які захочуть представити свою діяльність. У межах форуму 2 жовтня відбудеться круглий стіл «Формація християнина та розвиток богословської освіти в Україні». Учасники різних конфесій обговорюватимуть новий закон, який дозволяє релігійним організаціям відкривати навчальні заклади. Варто зауважити, що сьогодні, до прикладу, католицькі школи в Європі доволі престижні й перебувають на одному рівні з державними навчальними закладами.

Отож, цієї осені буде порушене питання богословської освіти в України, чи то пак, присутності богословської складової в освітньому процесі. У перший день ЕСТ учасники говоритимуть про освіту в Україні загалом, протягом другого дня – про християнську, богословську освіту, на третій – про інклюзивну освіту для людей з особливими потребами. Вже згаданий центр «Джерело» також поділиться досвідом, адже нещодавно в ньому відкрили перший клас у Львові для дітей з особливими потребами.

На важливості богословської освіти в Україні наголосила координатор ЕСТ Ірина Кітура:

– Елемент богослов’я в освіті напрочуд необхідний. Нехай не всі віруючі, але моральні орієнтири повинні бути у всіх. На нашу думку, проблеми в освіті також безпосередньо пов’язані з недостатньою увагою до виховання моральних цінностей у людей.

Проблема маргіналізації Церкви так чи так залишається в українському суспільстві як рудимент радянського світоустрою. І якщо цей процес менш притаманний для західного регіону країни, то для центральних, східних та південних областей подібне явище доволі звичне й буденне. Тенденції і хвороби будь-якого суспільства відображаються в усіх сферах його життя, зокрема й освітній. У сфері сучасної української освіти, як вже зазначала команда ЕСТ, роль духовності та моралі якщо не цілком відкинута, то представлена у вигляді декорацій.

Екуменічний соціальний тиждень хоч і не може показати миттєвих результатів, але він є гарною нагодою, щоб зустрілися за одним столом активні та впливові люди, зацікавлені зробити так, щоб ці результати справді були. Інша річ, що не зажди вдається зробити так, щоб деякі ідеї та механізми виходили за межі обговорень у форматі ЕСТ, як це було з відсотковою філантропією чи мікрокредитуванням. Та все ж певні зрушення і прогрес у сфері екуменізму завдяки цьому форуму відбуваються. Доказ цього хоча б те, що наразі ЕСТ – це єдиний популярний захід в Україні, де можуть зустрітися представники різних християнських конфесій і спробувати обговорити певні проблеми діалогу між Церквами хоча б під час перерв чи як минулого та цього року – під час закритого засідання.

Ніна Поліщук


Рейтинг статті

( 9 голосів )
Теги:
( 1459 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити