Про розумний устрій природи Друк

Григорій Богослов
Григорій Богослов
Чи хочеш, перерахую тобі різновиди інших тварин щодо нас і один до одного, тобто природу кожного, спосіб народження і виховання, місцеперебування, вдачі і закони спільного проживання. Чому одні живуть стадами, інші – поодинці; одні травоїдні, інші хижаки: одні люті, інші лагідні, одні прив’язані до людини і біля неї живляться, інші неприборкані і люблять свободу. Одні близькі до розумності та здатні вчитися, інші зовсім безглузді і не здатні до навчання. Одні мають більше почуттів, інші менше; одні нерухомі, інші переходять з одного місця на інше, а ще інші дуже швидкі. Одні вирізняються і величиною, і красою, або ще чимось, а інші, або дуже малі, або дуже потворні, або те і те. Одні міцні, інші слабкі; одні мстиві, інші підозрілі і підступні, ще інші необережні; одні працелюбні і дбають за свій дім, інші зовсім бездіяльні і безтурботні? ... Чому одні плазують по землі, інші – прямохідні, одні люблять сушу, інші – сушу і воду; одні охайні, інші неохайні; одні живуть парами, інша ні; одні помірковані, інші пожадливі; одні багатоплідні, інші не багатоплідні; одні живуть довго, інші – ні ? Вичерпалося б у мене слово, якщо б все детально описувати .

Розглянь природу тих, хто плаває, хто ковзає і ніби літає вологою стихією, дихає  власним повітрям, а в нашому повітрі піддається тій же небезпеці, якій ми – у воді. Досліди їх звичаї, пристрасті, народження, величину, красу, прив’язаність до місця, подорожі, як вони сходяться і розлучаються, властивості майже близькі до властивостей земних тварин, а в інших навіть спільні. ...

Розглянь також зграї птахів неспівочих та співочих, різноманітність в їх вигляді та кольорі. Яка причина солодкого співу у птахів співучих, і від кого це? Хто дав конику стрибунцю гусла на груди? Хто дає птахам ці пісні і щебетання на гілках дерев, коли, опівдні збуджені до співу сонцем, наповнюють вони звуками ліса і супроводжують співом подорожнього? Хто сплітає лебедину пісню, коли розпростирає він крила в повітрі, і ними ніби виводити вірш миру? ... Чому павич, чванливий мідійський птах, так любить убрання і честь ... велично, витягнувши шию, виступає і колоподібно,  розгорнувши блискучі золотом та усіяні зірками пір’я, виставляє свою красу на показ любителям? ...    

Подивуйся природній тямущості безсловесних і, якщо можеш, дай цьому свої пояснення. Як у птахів гнізда ... влаштовані безпечно і водночас гарно, з усіма зручностями для пташенят? Звідки у бджіл і павуків стільки працьовитості та мистецтва? В них соти складені з шестикутних чашок, звернених одна на іншу й укріплених перегородками. ... І все це з таким мистецтвом бджоли роблять в темних вуликах, коли їх будівлі невидимі. А павуки з тонких і майже повітряних ниток, простягнутих у  різні напрямки, і з речовин непомітних для погляду, тчуть чудні тканини, які б служили їм житлом. ... Не говорю про скарбниці та їх охоронців у мурашок, про запас їжі, відповідно до часу, і про те, що ще, як відомо, розповідають про їх подорожі, ватажків і про суворий порядок справ.

А якщо доступні тобі причини цього, і ти пізнав, скільки в цьому розуму, то розгляньмо відмінності між рослинами. ... Розглянь різноманіття і багатство плодів, особливо ж неперевершену красу  найнеобхідніших з них. Розглянь сили коренів, соків, квітів, запахів не тільки найприємніших, а й здорових, привабливість і якість фарб. Розглянь також коштовність і прозорість каменів. Природа, як на спільному бенкеті, запропонувала тобі все: і те, що потрібно для тебе, і що служить твоєму задоволенню, щоб ти, окрім іншого, із самих благодіянь пізнав Бога, і зі своїх потреб придбав більше відомостей про себе самого.

Після цього перейди широту і довготу спільної всім матері – Землі, обійди морські затоки, що з’єднуються одна з одною і з суходолом, красу лісів, річок, рясні і невичерпні джерела, не тільки холодних і придатних для пиття вод, що течуть поверхнею землі, а й тих, які під землею пробираються якимись щілинами, і ... пробиваються потроху, де тільки можуть, і безкорисно для нашого вжитку в багатьох місцях дають різні лікувальні властивості завдяки теплим лазням. Скажи, як і звідки це? Що означає ця велика і природна тканина? Тут все гідне хвали: чи станемо щось розглядати у взаємному відношенні, чи окремо.

Сотворення світу
Сотворення світу
З якої причини Земля стоїть твердо і неухильно? Що підтримує її? Яка у неї опора? Бо розум не знаходить, на чому це базується, окрім Божої волі. Чому земля, то піднята на вершини гір, то опущена в рівнини, до того ж так різноманітно, часто і поступово змінює свої розташування, і цим багатше задовольняє наші потреби і полонить нас своєю різноманітністю? ... Скрізь [вона] служить  найпрозорішим доказом всемогутності Божої! А море, ... як воно, і нічим не зв’язане, і перебуває у своїх межах. ... Що зібрало в ньому води? Що поєднало їх? Чому море і підіймається, і перебуває у своєму місці, ніби соромлячись берегової суші? Чому і приймає в себе всі ріки, і не збільшується, через перенасичення своєї величини, чи з іншої, не знаю, якої ще причини? ... А струмків, які первинні джерела? Розшукуй, людино, коли можеш досліджувати і знайти! Хто прорив річки на рівнинах і в горах? Хто дав їм безперешкодну течію? Яке диво протилежностей – і море не переповнюється, і річки не зупиняються! Що поживного у водах? ... Нехай і я насолоджусь декількома словами, розмірковуючи про втіхи, які Бог посилає!

Тепер, залишивши землю і земне, щоб слово в мене йшло порядком, піднімись на крилах думки в повітря. Звідти поведу тебе до небесного, на саме небо, вище неба і так далі. Не наважується, правда, слово підніматися високо, а піднесеться втім не понад те, що дозволено. Хто розлив повітря – це рясне багатство, яке не зменшується, яким користуються не згідно з достоїнствами і випадками, яке не утримують межі, розповсюджується не за віком,... його приймають без перенасичення. Уділяється воно кожному рівною мірою. ... Повітря, в якому тіла, і з яким слово, у якому світло і ті, хто освячуються? ... Розглянь і те, що далі від повітря. …

Але якщо ти пройшов розумом повітря і все, що у повітрі, то разом зі мною торкнись неба і небесного. Але тут нехай провадить нас більше віра, ніж розум, якщо тільки зрозумів ти свою неміч, коли розглядав те, що найближче до тебе і дізнався про спосіб пізнання того, що вище від розуму, а не залишився цілковито земним і відданим земному, тим, хто не знає навіть і цього, тобто свого незнання. 

Хто округлив небо, розставив зірки? Краще ж сказати, що таке саме небо і зірки? Чи можеш сказати це ти, людина пишномовна, яка не знає і того, що під ногами, не можеш привести до певної міри себе самого, а виявляєш допитливість про те, що вище твоєї природи, і бажав би обійняти невимірне? Припустімо, що ти осягнув ... сходження зірок і сонця, якісь частини та їх підрозділи і все те, за що ти звеличуєш свою дивну науку, проте це ще не є розумінням сущого, а лише спостереження за якимось рухом, який підтверджує тривала вправа, що приводить до єдності спостереження багатьох. Потім придумали закон і возвеличили ім’ям науки. Так видозміни місяця стали відомими для багатьох, і зір прийняли за початок пізнання! Але якщо ти дуже обізнаний у цьому і хочеш, щоб дивувалися тобі за правом, скажи: яка причина такого устрою та руху? ...

Воно [сонце] чудове, як наречений, швидке і велике, як велетень. ... Така його сила, що від краю до краю все обіймає своєю теплотою, і нема нічого, що не відчуває її. ... Все ним сповнюється, і зір – світлом, і тілесна природа – теплом. Водночас, коли воно зігріває, то не спалює, ... для всіх відкрите і всіх однаково обіймає. Сонце ... просвічує погляд, як Бог – ум. ... А чим від початку приведено сонце в рух? Що невпинно рухає та обертає його – незмінне у своєму законі, у справжньому сенсі нерухоме, невтомне, живоносне і, як справедливо оспівують поети, життєдайне, ніколи не припиняє ні течії, ні благодіянь своїх? ... Як сонце спричиняє і розділяє пори року, кожна з яких приходить у свій час? ... Чи пізнав ти природу і видозміни місяця, міру його світла та його шляхи? І як сонце панує над днем, а він – над ніччю?...

Св. Григорій БОГОСЛОВ
(IV ст.)

* Уривок зі Слова 28. Переклад за виданням. Слово 28, о богословіи второе. Творенія иже во святых отца нашего Григория Богослова, Архієпископа Константинопольскаго. Спб.: Издательство П.П.Сойкина. – Т.1. – С. 391–413. Переклав В.Жуковський


Рейтинг статті

( 2 голосів )
Теги:     довкілля      богослов’я      №3
( 3729 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити