У Львові проходить християнський англомовний табір в монастирі отців-василіан Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_redaktor_img_5939.jpg

У Львові триває 9-денний літній англомовний християнський табір на базі Василіанського інституту філософсько-богословських студій ім. митрополита Йосифа Велямина Рутського (УГКЦ). У таборі беруть участь 60 дітей з різних куточків України. Учасники не тільки вивчають іноземну з носіями мови, але й мають заняття з християнської духовності з викладачами Українського католицького університету.

Цей англомовний табір організовують вже вдруге за ініціативою школи іноземних мов «Language Step» та завдяки співпраці з чоловічим василіанським монастирем св. Йосифа Обручника, що в смт. Брюховичі біля Львова. У таборі беруть участь діти від 8 років до 18. Усі вони поділені на декілька груп не тільки за віковими категоріями, але й за рівнем знання мови.

Директор англомовного табору Андрій Жуковський пояснює, чому обрали саме такий формат і які досягнення: «Для дітей формат англомовного і християнського табору – це корисний досвід. Дехто з учасників, не був не тільки на англомовній літургії, але й взагалі подекуди вперше на богослужіннях. Загалом табір можна назвати екуменічним, оскільки тут є діти римо-католиків, протестантів, греко-католиків. Зважаючи, що цей захід ми проводимо вдруге, то відчутний певний розвиток, адже третина дітей з минулого року взяла участь у цьогорічному курсі. Цікаво, що діти є з різних куточків України, починаючи зі Львова, Києва та Одеси, закінчуючи Северодонецьком, Дніпропетровськом та Вінницею. Є навіть одна дівчинка, у якої тато американець, тобто вона досить гарно знає мову, але батьки все одно віддали її в наш табір».

Кожен день заповнений щільним графіком, у якому 4 заняття з англійської, спілкування з носієм мови, конкурси та творчі вечори, кіноперегляди. Щодень якась із груп має духовні бесіди з богословом.

b_300_0_16777215_0___images_stories_others_tabir_1.jpgОтець Олег Кіндій ділиться враженнями відразу після закінчення першого заняття: «Добре, що тут не тільки за допомогою інтерактивну вивчають "мову заради мови", але діти можуть поставити глибші питання. Дехто, можливо, вперше відкриває для себе християнські істини так близько. Я бачу, що не всі діти воцерковлені, тому не нав’язую їм ці бесіди, але пропоную як можливий поштовх до їхніх майбутніх зацікавлень. Учні охоче обговорюють питання молитви, мотивації, щастя. Сьогодні, наприклад, одна дитина запитала, чому в Радянському Союзі забороняли Церкву. Або ще підняли таке питання: чому часом наші молитви не знаходять відповіді. Діти самі почали пропонувати вирішення: бо напевно наші прохання є надто нікчемні, бо Господь хоче, щоб ми зачекали і подумали, чи справді цього хочемо. Неочікуваною була відповідь: проблема не в тому, що ми просимо, а в тому, як живемо – нам потрібно змінювати свій спосіб життя, щоб отримувати бажане. Завдяки формату цього табору можна вкотре відчути, що діти – це маленькі філософи. Ми часто це недооцінюємо. Дітей насправді дуже цікавлять духовні теми, вони охоче дискутують. Натомість, дорослі часто маргіналізують християнство, що потім накладає свій відбиток на майбутніх поколіннях».

Учасники проживають на території чоловічого монастиря, біля лісу. Дозвілля дітей організовують аніматори, вигадуючи різні спортивні та інтелектуальні ігри. «Ми увесь день спілкуємося англійською, - каже аніматор Катерина Панькевич. - Це стосується не тільки занять, але дозвілля, ігор, конкурсів. Приємно зауважувати, що вже за декілька днів діти звертаються до тебе англійською навіть у звичайних побутових ситуаціях».

b_300_0_16777215_0___images_stories_others_tabir_2.jpgНавчальна програма з англійської охоплює звичний для дітей шкільний курс, але особливу увагу звертають на поширені помилки, також вивчають сленгові конструкції. «Ці три години можуть бути настільки захопливі, що діти не хочуть іти на перерву, - ділиться своїм досвідом викладач Тетяна Кравчишин. - До прикладу, в понеділок моя група займалася 3 години поспіль. Окрім шкільної програми, звертаємо увагу на сленгові вирази, адже їх дуже часто можна зустріти у фільмах чи музиці, які слухають діти. Плюс те, що табір є на території монастиря, кожен день діти моляться англійською – це дуже дисциплінує».

Учасниця табору Анастасія Шевченко, 17 років, приїхала з Бірок (Львівщина): «Я тут вдруге, минулого року трішки боялася сюди їхати, бо думала, що тут всі ідеально знають мову. Та потім зрозуміла, що ми тут одна команда, в якій кожен намагається допомогти один одному і підтримати. Для мене було відкриттям, що на цьому таборі можна вільно поспілкуватися з монахом, отцем на теми, про які часом не можеш поговорити з батьками. Особливо подобаються заняття з о. Олегом Кіндієм, бо він може просто і доступно, ніби рідною мовою, розказувати англійською про любов, молитву, дружбу. Після табору я сідаю на першу парту на уроках англійської, хоч раніше ховалася на останній. Я стала набагато впевненіша у своїх знаннях з англійської. Найбільше запам’ятала з минулого року, як ми готували виступ на наш перший творчий вечір. Тоді ми поставили пантоміму, бо дуже погано говорили англійською. Було смішно! Але вже наступні вечори ми сміливіше виступали».

Наприкінці табору діти поїдуть у мандрівку сакральними пам’ятками Львівщини – до Жовкви та Крехівського монастиря.

Ніна Поліщук


Рейтинг статті

( 4 голосів )
Теги:     освіта      духовність      свідчення
( 3672 переглядів )
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити