Архистратиг Михаїл і безплотні союзники. Хто вони? Друк

b_300_0_16777215_0___images_stories_zistoriiduxu_1_myhail.jpgВ Юліанському календарі 21 листопада – свято Собору архистратига Михаїла та всіх небесних чинів і сил. Вперше про ангелів ми дізнаємося зі Книг Ісаї та Єзекиїла, де описані образи серафимів і херувимів, які перебувають найближче до Господа, та сили в образах ангела, лева, теля й орла з великою кількістю крил, стоп, очей, облич, що явилися Єзекиїлові. У Старому Завіті також читаємо про перше об’явлення людині Трійці у вигляді трьох ангелів, які завітали до дому Авраама і Сари. Та й Новий Завіт головно починається із благовісті, носієм якої, знову ж таки, є архангел Гавриїл.

Щодо природи та походження небесних сил, то богослови ставляться до цих питань досить обережно. Можна подискутувати про свободу вибору ангелів та їхню досконалість: про вищість чи НЕвищість від людини. Можна ще згадати про відхід і падіння ангелів, про ангелів-охоронців та людські забобони, стереотипи й спекуляції довкола них. Однак ми не робитимемо цього! Нехай дискусії і суперечки точаться серед експертів-богословів. Мені ж цікаво, як і вам, сподіваюся, трішки доторкнутися до ангельського. Просто хочу відпочити серед ангелів у цьому тексті.



Як там у них… хоч теоретично

Першим і, здається, чи не останнім, хто наважився настільки широко й розгалужено описати «ангельський світоустрій», був Псевдо-Діонісій Ареопагіт, який трудився над працею «Про небесні ієрархії». Було це ІV ст. і писалося про три єрархічні рівні небесних сил, кожен з яких має три обличчя. Перший – серафими, херувими і престоли. Другий – панування або господства, сили і власті. Третій – початки, архангели і ангели.

Звичайно, ангельську єрархію отець аж ніяк не вигадав самотужки, а послуговувався свідченнями про об’явлення у Старому та Новому Завітах. Відтак із вищої єрархії найближче до Бога перебувають полум’яні й шестикрилі серафими (Іс. 6, 2), сповнені любові до Нього та спонукають інших до неї. Далі – многоокі херувими (Бут. 3, 24), ім’я яких означає вилив премудрості, що веде до правдивого богопізнання. Наступні – богоносні престоли (Кол. 1, 16), які слугують підніжками для Господа і носять Його, служачи правосуддю Божому.

b_300_0_16777215_0___images_stories_zistoriiduxu_2_myhail.jpgНа другому рівні перші – господства (Кол. 1, 16), які володарюють над подальшими чинами ангелів, наставляють у мудрому керуванні наречених від Бога земних володарів. Панування вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення, долати плоть духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси. Наступні – сили (1 Пет. 3, 22), що виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудотворення та прозорливості угодникам та служителям Божим. Сили допомагають людям у збереженні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну фортецю і мужність. Власті (1 Пет. 3, 22; Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони можуть оберігати людей від бісівських спокус, стверджують подвижників, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.

В останній єрархії перші – начала (Кол. 1, 16), які володарюють над нижчими ангелами, скеровують їх до виконання божественних повелінь. Їм доручено опікуватися Всесвітом: охороняти країни, народи, племена. Архангели (1 Сол. 4, 16) звіщають про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва та розуміння волі Божої, зміцнюють у людях віру, просвіщаючи їхній розум Євангелієм. Останні і ближчі до людей – ангели (1 Пет. 3, 22). Вони сповіщають наміри Божі, настановляють людей до доброчесного й святого життя. Вони оберігають віруючих, утримують від падінь, підіймають занепалих. Тому часто серед нас можна почути вислів «ангел-хоронитель».

Як бачимо, єрархій і чинів Псевдо-Діонісій Ареопагіт виділив предостатньо, але, по суті, всі імена можна звести до одного, що і є найпершою визначальною ознакою небесного Божого створіння – «ангел-свідок». Як на мене, ангельський устрій не подібний до людського, позаяк люди сприймають єрархію як вертикальну систему координат. У поділі, який подає Псевдо-Діонісій, відчутно, що ця система явно горизонтальна поміж самими небесними і безплотними, які сприймають верховенство не через підкорення та насилля, але як шлях покори, служіння й любові. Так, є чини, ближчі до Бога, і є ті, які ближчі до людей. Проте «близькість» чи «віддаленість» – це не риса зверхності одних над іншими, а шлях сенсу служіння.


Архистратиг Михаїл – воєначальник небесний

В апокрифічній Книзі Еноха, на яку покликається Псевдо-Діонісій, сказано про сім архангелів:

  1. Уриїл (3 Езд. 5, 20) – євр. «світло Боже» – володіє небесними світилами, тому в іконографії його зображають із мечем у правій руці та полум’ям вогню в лівій.
  2. Михаїл – євр. «хто, як Бог?» – воєначальник над усіма ангелами і в іконописі зазвичай представлений з мечем, інколи – з вогненним мечем, зі списом чи білою хоругвою або з фініковою гілкою в лівій ріці. Ногами може попирати нечистого.
  3. Гавриїл (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26) – євр. «муж Божий», «фортеця (сила) Божа» – страж Раю, керівних добрих духів, служитель божественної всемогутності. Гавриїла пишуть із лілією, райською гілкою, які символізують дівство і благодать.
  4. Рафаїл (Тов. 3, 16; Тов. 12, 15) – євр. «зцілення Боже» – цілитель людських душ, думок. Він тримає чашу з цілющими ліками в лівій руці, а правою веде Товію, якому об’явився і який несе рибу.
  5. Селафіїл (3 Езд. 5, 16) – євр. «молитва до Бога» – оскільки архангел саме втілення молитви, то зображають його в молитовному положенні: із поглядом вниз, руки складені на грудях.
  6. Єремиїл (3 Езд. 4, 36) – євр. «возвишення до Бога» – тримає в руці терези.
  7. Варахиїл – євр. «благословенний Богом» – тому на його одязі пишуть безліч рожевих квітів.

b_300_0_16777215_0___images_stories_zistoriiduxu_3_myhail.jpgОтже, над усіма ангельськими чинами головний архистратиг («головнокомандувач») Михаїл. Саме із кличем «хто, як Бог?» він виступив проти бунтівних ангелів, відстоюючи божественне верховенство, і скинув Люцифера разом з іншими відпалими духами (демонами та бісами). Про архистратига як посланця Божого найбільше згадано у Святому Письмі: в Книзі Даниїла 10, 13,21; 12, 1 та в Одкровенні 12, 7–9. Апокрифи теж пишуть про те, що архистратигові Михаїлу Христос доручив душі праведників з аду, в який Він зійшов після розп’яття (апокриф Євангелія від Никодима). Також архистратигові приписують ритуальне омовіння душ померлих, які розкаялися і мають увійти в Небесний Єрусалим (апокриф Одкровення Павла). Тож від часів перших християн до нього зверталися не тільки як до захисника і воїна проти сил зла, але й як до захисника душ померлих, цілителя.

У Київській Русі архистратига Михаїла через мужність і войовничість вважали покровителем князів та патроном багатьох княжих міст. Він був патроном Києва, тому не дивно, що один із головних соборів столиці – Михайлівський золотоверхий, який побудував один з онуків Ярослава Мудрого.


Архистратиг й архангели: штрихи до образу

Позаяк образів архистратига Михаїла та людських уповань на нього було і є багато, то й іконографія дуже різноманітна: Божий посланець і безстрашний воїн, головний над усіма ангелами, заступник людей на Страшному суді, молільник у молільному ряді іконостасу «деізіс».

b_300_0_16777215_0___images_stories_zistoriiduxu_4_myhail.jpgСхідна іконографія більше схильна до образу Михаїла з елементами дияконського вбрання, із мірилом та зерцалом у руках. Також його можна зустріти у військових обладунках зі списом або мечем, а під ногами – вісімка, що символізує побореного диявола. Пізніше, в ХVІІ ст., західноєвропейське мистецтво вносить свою лепту, й Михаїла починають писати з терезами в руках, що наводить алюзію до його участі на Страшному суді. На одній шальці терезів – людина (душа), що молиться, на іншій – демон. У той самий час образ архистратига набуває апокаліптичних відтінків, а отже, його зображають вершником на вогняному коні із книгою та хрестом у руках, під підковами коня могли бути демони. Але такий тип вже більше нагадує Юрія Змієборця, тому цей варіант іконографії не став поширеним.

Цікава і доволі рідкісна українська ікона «Чудо в Хонах», яка перебуває у збірці Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові. Образ походить із Волині та датований серединою ХVІІІ ст. Експонат вважається рідкісним, оскільки сюжет образу зазвичай представлений у клеймах загальної ікони архистратига Михаїла, проте тут події винесені в окрему композицію. Згідно з переказами чудес Михаїла, в селі Хони, поблизу малоазійського міста Ієриполя, була церква на честь архистратига. Храм хотіли знищити язичники, які прокопали рів, щоби спрямувати води ріки просто на святиню. Тоді паламар церкви Архип почав молитися про заступництво до Михаїла. Архистратиг явився і вдарив посохом, змінивши русло ріки і врятувавши храм.

Ми ж поговоримо про іконографію архистратига найперше як ангела, слуги Божого і молільника. Такий образ найчастіше можна побачити в чині моління (деізіс) в іконостасі. Біля Ісуса Христа найближче стоять Богородиця й Іван Хреститель, а за ними – Михаїл та Гавриїл, після яких – апостоли.

Постаті схилені у три чверті в молитовному намірі – вони просять Спасителя про помилування людських душ на Страшному суді. Ангели зодягнені в гіматії (плащі) та хітони (довгі сорочки), поверх яких – пишно оздоблені імператорські лори та дияконські орари. Не випадково поєднані елементи одягу вельможного візантійського правителя і диякона, який прислуговує й допомагає правити Службу Божу, адже велич мудрого правителя – це покора та служіння вічним істинам. На кінцях орару, подібно до епітрахиля, поперечна смуга, що символізує відречення від земних пристрастей. Плащ – це одяг воїна, у Михаїла він червоний (колір боротьби, Божої благодаті) на відміну від Гавриїла, який має зелений гіматій (колір земної благодаті, життя).

Колись чула таку думку, що диякони під час Літургії немов перетворюються в архангелів. Адже виконують ту ж саму роль – буквально літають довкола престолу, прислуговуючи й оспівуючи славу Господню.

На рукавах сорочки архангели мають обшлаги, які щільно прилягають до зап’ястя, – символ чистоти, перешкода для входження нечесті. В одній руці Михаїл зазвичай тримає мерило – посох ангелів й архангелів. Інколи можна побачити жезл – знак влади вищого духовенства. Прообраз цього жезла – посох пастухів, який надавав Мойсеєві чудодійної сили. В іншій руці має зерцало – сфера, що символізує передбачення, що його архангели одержали від Бога. Зерцало напівпрозоре, а в його центрі переважно вписані ініціали Ісуса Христа або погруддя Спаса-Еммануїла.

Волосся ангелів гармонійно вкладене подібно до античних зачісок. Тільки вплетена стрічка-діадема не просто тримає волосся – її кінці розвиваються ніби від подуву вітру. Ці кінці – т. зв. «слухи», або тороки. «Слухи» символізують постійне чування ангелів, їхнє прислухання до Божих повелінь.

Величезні брунатні крила теж складені в покорі та спокої. Та й обличчя випромінюють особливу тишу, їхні лики не схожі ні на чоловічі, ні на жіночі. Вони далекі від людських поділів, адже головне їхнє завдання й архисенс буття – прислухатися, слухати, а відтак – служити. Вони не бунтують, не повстають, хоч Псевдо-Діонісій і каже, що вони теж наділені свобідною волею. Але, можливо, в цьому і криється найбільша краса: маючи свобідну волю, настільки перебувати в любовному співжитті та гармонії з божественними особами Трійці, щоб навіть не мати найменшого бажання йти протилежною стороною чи зупинятися на шляху. Вони просто перебувають у Бозі і з Богом у мирі, в довірі, адже їхнє існування – сенс від сенсу, світло від світла.

Ніна ПОЛІЩУК


Література:

  1. Володимир Овсійчук. Оповідь про ікону. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000.
  2. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии: перевод с греческого / Дионисий Ареопагит. – Санкт-Петербург: Сатисъ, 1996.
  3. Іванчо Іштван. Ікона і літургія / Пер. з угорської о. Ласло Пушкаш. – Львів: Свічадо, 2009.
  4. Илья Шелехов. Архангел Михаил: апокрифы, явления, иконография.
  5. Федак-Гелитович. Марта Святий Архангел Михаїл в українському іконописі.
  6. 21 листопада – Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних

Рейтинг статті

( 11 голосів )
Теги:     духовність      свята      богослов’я
( 7943 переглядів )
 

Коментарі  

 
0 #6 Авдій 20.11.2015 19:05
Це, п. Ніно, лише деяка додаткова інфа для роздумів. Може, колись комусь вона і стане в пригоді.
Одначе Ви тут маєте певну рацію: конкретно до цього тексту про небесні сили вона (ця інфа), принаймні, якийсь прямий і безпосередній стосунок (дійсно) навряд чи має...
От і все. І якщо чимось тут здався Вам, скажімо, надміру докучливим абощо, - милостиво прошу мені це вибачити!
Цитувати
 
 
+3 #5 Ніна 20.11.2015 16:28
Цитую Авдій:
Між іншим, на тому ж порталі, шановна п. Ніна, є, приміром, і отакий - у подібному ж світоглядному ключі - матеріал довкіл постаті св. рівноапостольно го князя Володимира Великого: http://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/2014-28-lipnja-volodimira-velikogo-rivnoapostolnogo-knjazja-kiyivskogo.html
І вітчизняна історія, до речі, якось дивно "поєднала" дату упокоєння цього визначного хрестителя Русі-України (28 липня) із днем народження праведного митрополита Андрея Шептицького (29 липня) - із різницею рівно у 850 років!
Чи випадковий цей збіг дат? Чи, може, тут є якийсь пророчий знак Божого Провидіння для України та українських християн і патріотів?..

Так, п. Авдію, Ви вже про це казали у коментарях до попередніх моїх матералів. Тільки-от я не зовсім розумію, який стосунок це має до тексту про небесні сили...
Цитувати
 
 
-1 #4 Авдій 20.11.2015 15:23
Між іншим, на тому ж порталі, шановна п. Ніна, є, приміром, і отакий - у подібному ж світоглядному ключі - матеріал довкіл постаті св. рівноапостольно го князя Володимира Великого: http://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/2014-28-lipnja-volodimira-velikogo-rivnoapostolnogo-knjazja-kiyivskogo.html
І вітчизняна історія, до речі, якось дивно "поєднала" дату упокоєння цього визначного хрестителя Русі-України (28 липня) із днем народження праведного митрополита Андрея Шептицького (29 липня) - із різницею рівно у 850 років!
Чи випадковий цей збіг дат? Чи, може, тут є якийсь пророчий знак Божого Провидіння для України та українських християн і патріотів?..
Цитувати
 
 
+2 #3 Ніна 20.11.2015 13:43
Цитую Авдій:
А ось тут - досить цікаве, як на мій погляд, доповнення до цієї статті. У т. ч. пропонується есхатологічна візія що стосується - причому, передусім, на основі аналіза деяких пророчих біблійних текстів - ролі і місії України та її Божого народу в подальшій перспективі Історії спасіння світу:
http://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/3040-21-listopada-svjatkuvannja-soboru-arhistratiga-bozhogo-mihayila-ta-inshih-nebesnih-sil-beztilesnih.html

Дякую! ми якраз маємо цю статтю у використаних матеріалах)
Цитувати
 
 
+1 #2 Авдій 20.11.2015 13:39
А ось тут - досить цікаве, як на мій погляд, доповнення до цієї статті. У т. ч. пропонується есхатологічна візія що стосується - причому, передусім, на основі аналіза деяких пророчих біблійних текстів - ролі і місії України та її Божого народу в подальшій перспективі Історії спасіння світу:
http://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/3040-21-listopada-svjatkuvannja-soboru-arhistratiga-bozhogo-mihayila-ta-inshih-nebesnih-sil-beztilesnih.html
Цитувати
 
 
+5 #1 Подивляка 20.11.2015 12:58
Який цікавий матеріал!Скільк и живу,а не читав так коротко та інформативно про ангелів,арханге лів та інших наших небесних друзів!Перед нами відкривається зовсім інший світ,світ істот,які перебувають поряд,підтримую ть і допомагають нам.Дякую автору за цю прекрасну розповідь про наших вірних і завждиприсутніх союзників!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити