Понеділок, 10 жовтень 2022
Галя
Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці. Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, - і я до нього прибігаю (Пс 144, 1-2)
В сімнадцятому розділі першої книги Самуїла ми читаємо знамениту розповідь про те як юнак Давид перемагає добре озброєного велетня Голіята і отримує, здавалося б, неочікувану перемогу. Неочікувану для всіх навколо: братів, батька, царя, тільки не для самого Давида. Адже Давид заручився підтримкою найважливішого і наймогутнішого Союзника – Самого Господа. Ця біблійна історія є гарним прикладом як перемагати в, здавалося б, безнадійній ситуації, коли ворог, проблема, виклик значно перевищують твої сили і ресурси, а навколо паніка, розчарування, страх. Цю історію добре пригадати коли твоїй країні загрожує непропорційно великий ворог, коли проблема яка стоїть перед тобою здається неможливою до вирішення, коли виклик понад твої сили. Ця розповідь набула особливого значення в час повномасштабної російської війни проти України. Ми з надією вдивляємося в цю історію, адже Давид символізує молоду державу Україну, а Голіат – жорстокого агресора росію. Ця біблійна історія містить важливі вказівки як перемагати ворога значно сильнішого фізично. Розглянемо 10 найважливіших біблійних уроків з цієі неспівмірної перемоги Давида над Голіатом, аналізуючи текст 1 Сам 17, 1-58 в світлі повномасштабної агресії росії проти України.
Детальніше...
Середа, 20 грудень 2023
Галя
Це питання хвилює не одне небайдуже серце. Не залишався осторонь від нього і Папа Бенедикт XVI (Йосиф Рацінгер) відхід до вічності якого став для Церкви нагодою переосмислити його багату богословську спадщину. Ще в 2006 році у видавництві «Місіонер» вийшла його збірка «Цінності в часи перемін: Долання майбутніх викликів».
Хоча праці цій є понад півтора десятиліття, вона не втрачає своєї актуальності, так як не втрачають своєї актуальності самі виклики перед Церквою та суспільством, і особливо гостро стоїть потреба їхнього вирішення у світлі Христового Євангелія. Окрім того Й. Рацінгер виявляє певну пророчу здатність простежити те, у що обернуться через якийсь час певні тенденції, які він спостерігав тоді, коли писав фрагменти цієї праці – доповіді та промови з різних нагод і в різних середовищах.
Детальніше...
Середа, 31 січень 2024
Галя
Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди – Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв у обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння. Тропар свята Свято Стрітення, яке Церква візантійської традиції святкує 2 лютого, знаменує собою завершення свят різдвяного циклу, де головним лейтмотивом є подія Воплочення Бога, входження Його в людську історію. Бог, в особі свого (через свого) Сина, щоб сповнити задум щодо людини, її спасіння, діє незвичайно просто в конкретному історично-культурному контексті, підпорядковуючись букві Закону. З-поміж усіх євангелистів про подію принесення первородного Дитяти Ісуса до храму та пожертвування його Богові говорить лише євангелист Лука (2, 22-39). Апокрифи (Євангеліє псевдо-Матея, вірменське Євангеліє дитинства) не додають жодних додаткових деталей до тексту Євангелія.
Детальніше...
Понеділок, 28 лютий 2022
Галя
Витривалість, стійкість і тверда надія на Господа є найнадійнішим захистом і водночас найпотужнішою зброєю у часі війни. Саме у Псалмах можемо віднайти невичерпне джерело духовної сили. Молимося за Україну і віримо у нашу перемогу. З нами Бог!
http://www.youtube.com/watch?v=InZ-AVG2AzE
Четвер, 20 січень 2022
Галя
Екологічне питання останнім часом стало надзвичайно популярним. Патріарх Вартоломей, Папа Франциск, Далай Лама, Архиєпископ Рован Вильямс, Раббі Воррен Стоун та багато інших релігійних лідерів об’єднують свої зусилля, щоб донести до усіх людей доброї волі заклик до «екологічного навернення». У різних релігійних середовищах сучасності представники різних церковних деномінацій і напрямків дуже гостро ставлять питання турботи про навколишнє середовище, а також інтеграції цього питання із суспільним навчанням, освітою, формування державної і міжнародної політики з цього питання, а також роблять пропозиції для економічних реформ і соціальних реформ, які покликані змінити споживацьку культуру сучасної людини. Папа Франциск це називає «інтегральною екологією», у якій беруться до уваги різні виміри людського життя: особистий, громадський, державний і міжнародний. Біблісти, історики релігії, богослови та етики досліджують свої традиції, вказуючи на концепції, які можуть загострювати екологічну кризу, переглядають неправильні тлумачення біблійних чи інших релігійних текстів, з яких були зроблені невідповідні висновки, і розробляють змістовні способи вирішення проблеми екологічної деградація. Одним словом, ми є свідками «озеленення релігії», як свого часу охарактеризував ці зусилля Родерік Неш, історик екологічної етики.
Детальніше...
Четвер, 11 листопад 2021
Галя
Вогонь прийшов я кинути на землю – і як я прагну, щоб він вже розгорівся (Лк. 12, 49–51).
Від часів Йоана Хрестителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його (Мт. 11, 12).
У своїй споглядальній богословсько-літургійній горливості ми часто любимо повторювати, що правило молитви – це правило віри, проте інколи забуваємо додавати третій елемент цієї тези – правило життя і дії. Як християнин вірить, так повинен і діяти. Cповідування правила віри (догмату Церкви) не може бути статичним, закритим у собі чи спрямованим виключно в трансцендентну сферу божественного світу. Віра не може бути законсервованою, «духовним» егоїзмом, страхом чи благим поясненням на кшталт «невтручання Церкви в життя світу». Бо ж вона подорожня в цьому світі і не може втручатись у брудні земні перипетії політичних баталій, суспільних протистоянь, господарсько-бізнесових процесів, мовляв, християни пливуть у морі житейському суто у своєму церковно-спасительному ковчезі. Динамічне сповідування віри звершується в боголюдському Христовому Тілі, яким є Церква, де поряд з божественним, трансцендентним органічно і збалансовано має бути людський, іманентний вимір зі всією своєю багатоманітністю, потенційними можливостями і викликами.
Детальніше...
Понеділок, 06 листопад 2023
Галя
8 (21) листопада Східна Церква святкує Собор святого архистратига Михаїла та всіх небесних сил. Про ангелів, як посланців, посередників між Богом та людьми говорять три релігії: юдаїзм, християнство та іслам. У християнстві ангел (грец. angelos, євр. malakh) – посланець, вісник, духовна істота, створена Богом для служіння Йому. Як говорить Катехизм католицької церкви (І, 1, 330): «Як власне чисто духовні створіння, вони (ангели) мають розум і волю: вони є творіннями особовими (Пор. Пій XII, Енц. «Humani generis»: DS 3891.) і безсмертними (Пор. Лк. 20, 36.). Своєю досконалістю вони перевищують усі видимі створіння. Про це свідчить блиск їхньої слави (Пор. Дан. 10, 9-12)». Попри певну скупість інформації у Святому Письмі про небесні сили, їхню природу, завдання та функції, християнство створило не лише словесний, але й візуальний образ ангела з метою зрозуміти та наблизити до себе це безтілесне буття. «Св. Августин говорить: «Ангел» означає функцію, а не природу. Запитуєш, як називається така природа? - Дух. Ти запитуєш про функцію? - Ангел. Через те, чим він є, – це дух, а через те, що робить, – це ангел» (Св. Августин, Пояснення Псалмів, 103, І, 15.). Усім своїм єством ангели – слуги і посланці Божі. Позаяк «повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця, що на небі» (Мт. 18,10), тому вони - «виконавці Його наказу, покірні голосові Його слова» (Пс. 103,20)» (ККЦ, І,1, 329). У пошуках візуального образу небесного посланця воно (християнство) опиралося не лише на тексти Святого Письма, твори Отців Церкви, апокрифи: книга Еноха (ІІ ст. до Хр.), Євангеліє Варфоломія, Одкровення Варуха, але й взяло за основу зображення крилатих істот у мистецтві Близького сходу та античності (так звані ніки, ероти, сирійські крилаті бики, єгипетські сфінкси та ін.). В процесі формування іконографії ангелів антропоморфна форма крилатої істоти стала візуальною формою для численних та невидимих небесних сутностей. Чому? Бо вони часто об’являлися в людській подобі в Старому завіті. Тілесність – це одна з форм появи ангелів на землі, як прояв благовоління до людини, доказ участі Бога в житті людини, а крилатість – потреба відрізнити ці сотворіння від людини, символ трансцендентної ангельської пригоди (Іс. 6, 1-3; Єз. 1, 5-6; Одк. 4, 7-8.), ознака післанництва та демонстрація метафізичного виміру християнства, його перемоги над смертю. Однією з рис, яка відрізняє християнський візуальний образ ангела від його образу в античній культурі є те, що всі імена ангелів – чоловічого роду, а не жіночого, і посланець одягнений у туніку та палій, а не пеплос.
Детальніше...
П'ятниця, 02 грудень 2011
Віктор
На честь 20-ліття виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля, а також у відповідь на постанови Синоду Єпископів УГКЦ (5-10 вересня 2011р., м. Куритиба, Бразилія) та схвалену Синодом Стратегію розвитку УГКЦ на період до 2020 р. богослови шести навчальних закладів зібралися, щоб обговорити актуальний стан богослов'я в УГКЦ у біблійному, догматично-патристичному, літургійному й моральному напрямках.
Основні питання, дискутовані на конференції
1. Місце і роль Святого Письма, святоотцівської спадщини й літургії як джерела богослов’я та значення біблістики, патристики і літургіки у розвитку богослов’я УГКЦ. 2. Осмислення еклезіального виміру богословського процесу в УГКЦ. 3. Критерії оцінки розвитку сучасного богослов’я в УГКЦ. 4. Співвідношення між духовним досвідом і його словесним вираженням у богослов’ї. 5. Керигматично-місійний вимір богослов’я та його науково-популярна складова. 6. Місце і значення новопроголошеного Катехизму УГКЦ «Христос – Наша Пасха» в подальшій богословській науково-освітній діяльності. 7. Співпраця між богословськими навчальними закладами (стажування, обмін викладачами, введення спецкурсів, праця над спільними уніфікованими програмами і колективними підручниками). 8. Запровадження літургійної катехизи на парафіях УГКЦ для пізнання й розуміння вірними сенсу і значення церковних богослужінь. 9. Роль Українського богословського наукового товариства (УБНТ) у координації спільних зусиль богословів різних спеціалізацій у науково-освітніх процесах богословських закладів. 10. Написання, переклад і підготування до друку підручників, посібників і додаткових матеріалів з богословських предметів. 11. Застосування біблійних, догматично-патристичних, літургійних, моральних досліджень у душпастирському служінні.
Детальніше...
Четвер, 03 березень 2022
Галя
Зараз, коли Україна переживає чи не найбільше випробування з часу здобуття незалежності, молитовний фронт є не менш важливим. Ісусова молитва - звертання до Господа з проханням про помилування нас грішних - здавна є сильною зброєю у духовній боротьбі. Її можна промовляти на самоті та спільно, у храмі та сховищі, десять разів, сотню, триста чи безперервно. Єднаймося в молитві у цей непростий час! Молімо про сили для наших воїнів, правління, волонтерів та всіх, хто долучається до перемоги! Молімося за тих, кого любимо! Молімося за навернення Росії! Пам’ятаймо, що Господь є Правдою, Істиною і Життям, звертаймося до нього в безперервній молитві! З Ним ми переможемо! http://www.youtube.com/watch?v=rznsTdquqlQ
Четвер, 03 жовтень 2013
Галя
Слово «передання» досить часто з’являється у повсякденному життєвому досвіді кожного християнина. Ми бачимо його як про своєрідний «бекграунд» текстів Писання, додаток – те, що не записане, коли дивимося на ікону Вознесіння, де серед апостолів є присутньою Богородиця. Ми чуємо про нього як про джерело християнської «міфології», коли читаємо про життя святих. Саме тому, іноді, «передання» розуміється, або як щось другорядне і аморфне, або, навпаки – як щось дефінітивне і зашкарубле. Ми – християни, навіть не замислюємося над тим, чим воно є насправді? Яка його роль у нашому житті? Як ми маємо жити за Переданням?
Детальніше...
|