есей

Він вже не спав – цього недільного похмурого ранку його розбудив звук святкових дзвонів, що весело перегукувались «Ісус Народився!» у бані церкви, яку наш герой бачив із вікна своєї крихітної «комірчини» багатоповерхового будинку. Щоранку дивився на неї, це було як ритуал, як встати «з тої ноги», він наче вишукував невідповідності у порівнянні зі вчорашнім днем, проте церква стояла непорушно, не було в ній жодних змін: старі стіни, вицвіла від сонця фарба і три золоті бані… А ось відображення у дзеркалі таки не було подібним до колишнього: пожовклі зуби, швидше за все від сигарет та ранкової кави, напружені кутики губ ставали все більш розтягнуті, опущені донизу, в очах – похорони останньої надії. Сьогодні він не поспішає, та й завтра не поспішатиме, напевно, немає куди поспішати.

Детальніше...  

Пишучи про Нього, так не просто обійтись без слова «дякую».

Дякую Тобі просто за те, що Ти є

Ісусе, ти в дивовижний спосіб присутній в моєму житті. Ти приходиш
разом із людьми, яких Сам даруєш мені, людьми, які допомагають відкривати Тебе, Твою любов, розкривати й своє серце, заховане зі страху бути іншою.
Вознісся на небо, але залишився все одно поруч зі мною. Відчуваю Твою присутність. Тоді неодмінно приходить тепло та спокій. Радість. Дякую…

Детальніше...  
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>
Powered by Tags for Joomla