поезія

На чорну хустку  срібний, срібний дощ
І по щоках стікає на долоні –
На Інституц­ькій на бруківці кров
І юні янголи, розстрілян­і за волю.

Детальніше...  

О Боже! Я молюся до небес.

Твоїх небес, задимлених й закритих.

О Боже! Ти помер за нас, воскрес.

Ти дав життя. І нас навчив ним жити.

Детальніше...  

О краю мій, перлино в Божій скрині
Що вибрав Бог над всі краї землі

Іван Франко
(ІІІ, із книги пророка Єремії, 1906)

 

Нам даровані ніжність пісенна й любов,
На долоні зернинок дзеркальнії роси,
У пуп’янках п’янких набубнявілі в кров
Волохатим цілунком бджоли – медоноси.

Детальніше...  

Спустошення дерев в осінню пізню пору

Сприймає око, краєвид міняє

Природа, відкриваючи для зору

Барвистий листу скарб, що порина в безкрає

Детальніше...  

Вийшла нова збірка Олі Стасюк

В просторах часу губимось щоденно,
Нашвидкуруч збираючи думки.
Цей світ такий байдужий і непевний
На цій стражденній золотій землі...

Керує нами прожите й майбутнє,
Керують нами спогади віків...
І голос серця, ледве-ледве чутний,
Раптово тоне в вирі голосів

Детальніше...  

Любов - це зустріч вдалині,
А не тепер, не під ногами
В пилюці стертій у млині
Слабкої волі ними-нами.

Детальніше...  

Обожнюю, як дощ спускає коси
Й полоще сіру, змучену ріллю.
Я не повірю в злато листу осінь,
Коли не буде щирого дощу.

Навішав дощ гірлянд на верховіття-
Тепер сидіти аж до сонця їм.
Яке, усе ж, в дощах різноманіття!
Та жодного я не назву своїм.

Детальніше...  

Губила троянда пелюстки шовкові,
За обрій летіти журавлики білі.
Ці хмари вечірні такі кольорові,
Ці хмари осінні такі посивілі...

Метелики жовті свій вальс танцювали,
Прощались навіки, назавжди, до літа...
Ось сонце торкнулось востаннє – й упали
Маленькі пілоти, злилися у квіти.

Детальніше...  

Осені пора чарівна
Не чаруй мене нечайно,
Золота моя царівна
Не минай доріг печально,

Золота моя тривога 
Не шукай краї осідлі, 
Шурхоти мені про Бога 
В осяйнім вечірнім світлі.

Детальніше...  

Не можна поринати у зневір’я.
Там місць нема. При чому, вже давно.
Мене чекає в небесах сузір’я.
А ця безвихідь – тільки темне дно.

Я все ж не здамся, битимусь до крові.
Не пророню ні слова до пітьми.
Мені набридли лестощі любові,
Брехливої любові, в якій ми!
 

Детальніше...  
Powered by Tags for Joomla