дискусія

Дарування зазвичай асоціюється в нас з добром та безкорисливістю. Однак насправді усе залежить від того, що саме дарується і з якою метою. Можна дарувати щось добре і щось погане, з доброю і з поганою метою, відповідально і безвідповідально. Не всякий дар буде свідчити про благість вчинку та про відповідальність даруючого. Донорство (дарування) гамет (статевих клітин), донорство функції лона (сурогатне материнство) та донорство ембріонів є такими «дарами», які власне не свідчать про відповідальність.

Коли хтось дарує свої статеві клітини якійсь неплідній парі чи біобанку або коли люди дарують іншим свої ембріони, то часто вважається, що вони роблять моральне добро з огляду на солідарність зі страждаючими від безпліддя та сприяння їхній плідності. Однак морально добрим таке дарування не є. І на це є низка причин:


1) Дарувати статеві клітини означає дарувати свою генетичну ідентичність. Поняття «ідентичність» містить в основі латинське слово «identicus», що означає «тотожний», «той самий» (Пор.: Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, Філософський Енциклопедичний словник (ред. В. І. Шинкарук та інші), Київ 2002, 233.). Тож дарувати свою ідентичність означає начебто робити себе тотожним реципієнтові (отримувачу). Батьки дарують свою генетичну ідентичність дітям, роблячи їх «тотожними» собі «по крові». Така «тотожність» вимагає зберігання зв’язку, піклування батьків про тих, кого вони покликали у світ та кому дарували свою ідентичність.

Детальніше...  

Минулого тижня, 17 грудня, в Одесі відкрили нову сертифікатну програму кафедри богослов’я УКУ «Християнин перед суспільними викликами часу». Учасниками цього проекту стали підприємці, фермери, працівники сфери культури й науки Одещини та Миколаївщини. У відкритті програми та в першому модулі взяли участь Віктор Жуковський, завідувач кафедри богослов’я УКУ, Тарас Дзюбанський, голова Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, Петро Дарморіс, голова центру протидії корупції УГКЦ. З вітальним словом до організаторів та учасників звернувся о. д-р Андрій Танасійчук, канцлер Одеського екзархату.


Детальніше...  

У суботу, 28 січня, відбувся другий модуль сертифікатної програми «Християнин перед суспільними викликами часу». Головною темою чотирьох тренінгів була економіка України та особливості ведення чесного й водночас прибуткового бізнесу в державі. Спікером цього модуля був доктор соціальної економіки Зиновій Свереда, президент Українського кооперативного альянсу.

Детальніше...  

Сертифікатна програма УКУ «Християнин перед суспільними викликами» в Одесі триває, і днями відбувся третій модуль, який водночас був «екваторним» та «політичним». Протягом суботи учасники мали нагоду дискутувати на теми взаємозв’язку політики, демократії та християнських цінностей, обговорювали завдання релігії на етапі модернізації політичної системи України. Також частково звернулися до міжнародних відносин України з країнами Європи, а відтак - перейшли до теми міжрелігійного діалогу як інструменту побудови мирного суспільства. Головними спікерами цього модуля були о. Михайло Мельник, доктор суспільних наук, директор «Української соціальної академії», та Тарас Дзюбанський, доктор богослов’я, голова Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас». Гостьовим спікером був Кирилюк Федір Михайлович, доктор філософських наук, професор кафедри політології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Детальніше...  

Коли я в контексті своєї роботи кажу про необхідність правди,
то часто маю на увазі правду про смерті тисячі людей.
Або про афери, тортури, корупційні схеми,
які зруйнували людське життя

Дж. Ассанж

Тепер, як ніколи, в Україні загострено відчувається потреба правдивої інформації. Але чи можлива ще чесна журналістика та які її критерії? Що активніше медіа бомбардують нас скандальними викриттями і розслідуваннями, то настирливіше переслідує думка про домовленості за лаштунками й добре продуманий політтехнологами спектакль імітації «свободи слова». У сучасному світі медіакомунікацій, який за визначенням Маклюена став «глобальним селом», де всі про все можуть дізнатися, утім правда залишається голкою, що її годі знайти в копиці сіна глобальної мережі. Ціна питання – це не лише правда задля заспокоєння сумління, ціна питання – життя людства. Адже бентежить думка: той, хто активно закликає до боротьби з тероризмом, сам же його фінансує; той, хто говорить про свободу та право меншин на збереження їхньої культури, насправді мріє про рабство якомога більшої кількості людей; той, хто закликає сісти за стіл переговорів та про все домовитися, насправді мріє збагатитись за рахунок війни. З іншого боку, хтось наполегливо намагається переконати, що суспільство більше не здатне на спонтанний протест, самоорганізацію. Будь-яка подія, на кшталт Майдану, згодом обростає сенсаціями про те, що від самого початку все було сплановане, а поодинокі спонтанні дії або елімінувалися вже на стадії їхнього зародження, або вміло скеровувалися в потрібне русло. Чи це справді так? Якщо так, то чи є можливість цьому протистояти?

Детальніше...  

Питання про те, куди вознісся Христос, актуальне з огляду на поєднання релігійного світогляду з науковим світобаченням. Від відповіді на нього залежатиме, як ми – віруючі люди – розуміємо співвідношення Бога і духовного світу з нашим видимим матеріальним всесвітом.

Детальніше...  
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 Наступна > Кінець >>
Powered by Tags for Joomla