… Для справді гуманного політичного життя немає нічого кращого за те, щоб плекати внутрішні почуття справедливості і доброзичливості, та служби спільному благу, а то й скріплювати основні погляди про правдивий характер політичної громади та про ціль, правильний вжиток і межі публічної влади.
74. … Виконування політичної влади чи в суспільності як такій, чи в установах, які представляють державу, потрібно завсіди в межах морального ладу – для досягнення спільного, динамічно сприйманого блага, за встановленим правопорядком, чи то таким, що його щойно треба встановити. Тоді громадяни зобов’язані слухати совісті (Пор.: Рим. 13, 5). А звідси відповідальність, гідність і вага тих, хто поставлений правити. ...
|
Людська особа – це основа і мета політичного життя. ... Відкритість до Трансцендентного та інших – характерна й особлива риса людини. Тільки у відносинах із Трансцендентним та іншими вона може досягти цілковитої самореалізації. Політична спільнота походить від природи людської особи, чиє сумління «відкриває перед людиною порядок, який Бог вписав у кожне створіння, і наказує підкорятися йому». Це «етико-релігійний порядок, і саме він, а не видимий і матеріальний порядок, має вирішальне значення в розв’язанні питань індивідуального і колективного життя, а також проблем цілих держав і їхніх взаємовідносин». Людство повинно поступово відкривати цей порядок і сприяти його розвитку. Політична спільнота, феномен властивий людству, існує, щоб досягти мети, яка доступна тільки їй, забезпечити цілісний розвиток кожного з її членів, покликаних повсякчас співпрацювати задля спільного блага, реалізовуючи свою природну схильність до істини і добра. ...
|
У сучасних державах громадяни беруть участь у процесі управління країною шляхом голосування. Значна їх частина належить до політичних партій, рухів, союзів, блоків та інших організацій, створених на основі різних політичних доктрин і поглядів. Ці організації, прагнучи організувати життя суспільства згідно з політичними переконаннями своїх членів, мають однією зі своїх цілей досягнення, утримання або реформування влади в державі. У процесі виконання повноважень, одержаних під час волевиявлення громадян на виборах, політичні організації можуть брати участь в діяльності структур законодавчої і виконавчої влади.
|
І. Другий Ватиканський Собор, Душпастирська Конституція про Церкву в сучасному світі Gaudium et spes про суспільно-економічну діяльність У суспільно-економічному житті треба визнавати й звеличувати гідність людської особи, її цілісне покликання і добро усього суспільства. Людина є творцем, осередком і метою усього суспільно-економічного життя (63).Економічну діяльність слід провадити притаманними їй методами, за властивими їй законами та в межах морального ладу так, щоб були сповнені Божі задуми щодо людини (64). Християни, що докладають сил до сьогоднішнього економічно-соціального розвитку і захищають справедливість та любов, нехай будуть переконані, що вони можуть багато причинитися до поліпшення добробуту людства і миру у світі. В цій діяльності, чи то поодинокі чи об’єднані, нехай присвічують прикладом. Здобувши необхідне знання і досвід, у своїх земних заняттях нехай зберігають слушний лад, у вірності Христу і Його Євангелію, так, щоб все їхнє життя, особисте і соціальне, просякало духом євангельських блаженств, а зокрема – убозтва (72).
|
СУСПІЛЬНИЙ ДОРОГОВКАЗ ВІРУЮЧОГО
прийнятий Третьою сесією Патріаршого Собору УГКЦ, який відбувся у м. Львові 28 червня-5 липня 2002 р., і затверджений Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 12 липня 2002 р. у м. Києві.
Будучи охрещеним в ім’я Пресвятої Тройцi, маючи приклад святих, ісповідників і мучеників, перебуваючи під небесним заступництвом Пресвятої Богородиці, як вірний(а) Української Греко-Католицької Церкви, дотримуюсь таких принципів:
1. Живу вірою в Ісуса Христа за вченням Церкви. Допомагаю суспільству через своє особисте життя в Божій благодаті. Шаную образ Божий у кожній людині. Уникаю забобонів і ворожби. 2. Шаную своє тіло як Храм Святого Духа, не осквернюю його алкоголем, тютюном, наркотиками, сексуальною розбещеністю. Протиставляю їм мудрість і силу Євангелія та християнську мораль. Впливаю на засоби масової інформації, щоб вони відображали християнську культуру. 3. Виявляю приналежність до Ісуса Христа. Втілюю свою віру у щоденній праці та побуті. Беру участь у Святій Літургії та очищую свою душу Тайною Покаяння. 4. Сумлінно виконую свої обов’язки. Докладаю зусиль до подолання розбрату, злоби і ненависті між людьми. Вчуся цінувати суспільну єдність через участь у громадському і політичному житті. 5. Дякую Богові за дар життя. Оберігаю людське життя від зачаття до природної смерті. Допомагаю хворим, беззахисним і безправним. 6. Зберігаю чистоту як у подружньому, так і в безженному стані. Плекаю подружню любов, зміцнюю сім’ю спільною молитвою та взаємною повагою і турботою. Дотримуюсь подружньої вірності. Виховую дітей та молодь особистим християнським прикладом. Допомагаю їм протистояти спокусам. 7. Практикую безкорисливість. Не зазіхаю на спільне чи на особисте добро ближніх у матеріальній, духовній та інтелектуальній сферах. Робитиму все можливе, щоб не брати і не давати хабарів. 8. Шукаю правду і справедливі закони. Шаную право інших у їхніх пошуках добра та істини. Протиставляюся всім видам насильства. 9. Шаную природні багатства Землі як Божий дар і розсудливо користуюсь ними. 10. Живу в надії, яку мені дає Бог. Мужньо й терпеливо переношу випробування. Намагаюся своїми добрими ділами наблизити Царство Боже.
|
|