СУСПІЛЬНИЙ ДОРОГОВКАЗ ВІРУЮЧОГО

прийнятий Третьою сесією Патріаршого Собору УГКЦ, який відбувся у м. Львові 28 червня-5 липня 2002 р., і затверджений Синодом Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 12 липня 2002 р. у м. Києві.

Будучи охрещеним
в ім’я Пресвятої Тройцi,
маючи приклад
святих, ісповідників і мучеників,
перебуваючи під небесним заступництвом
Пресвятої Богородиці,
як вірний(а) Української Греко-Католицької Церкви,
дотримуюсь таких принципів:

1. Живу вірою в Ісуса Христа за вченням Церкви. Допомагаю суспільству через своє особисте життя в Божій благодаті. Шаную образ Божий у кожній людині. Уникаю забобонів і ворожби.
2. Шаную своє тіло як Храм Святого Духа, не осквернюю його алкоголем, тютюном, наркотиками, сексуальною розбещеністю. Протиставляю їм мудрість і силу Євангелія та християнську мораль. Впливаю на засоби масової інформації, щоб вони відображали християнську культуру.
3. Виявляю приналежність до Ісуса Христа. Втілюю свою віру у щоденній праці та побуті. Беру участь у Святій Літургії та очищую свою душу Тайною Покаяння.
4. Сумлінно виконую свої обов’язки. Докладаю зусиль до подолання розбрату, злоби і ненависті між людьми. Вчуся цінувати суспільну єдність через участь у громадському і політичному житті.
5. Дякую Богові за дар життя. Оберігаю людське життя від зачаття до природної смерті. Допомагаю хворим, беззахисним і безправним.
6. Зберігаю чистоту як у подружньому, так і в безженному стані. Плекаю подружню любов, зміцнюю сім’ю спільною молитвою та взаємною повагою і турботою. Дотримуюсь подружньої вірності. Виховую дітей та молодь особистим християнським прикладом. Допомагаю їм протистояти спокусам.
7. Практикую безкорисливість. Не зазіхаю на спільне чи на особисте добро ближніх у матеріальній, духовній та інтелектуальній сферах. Робитиму все можливе, щоб не брати і не давати хабарів.
8. Шукаю правду і справедливі закони. Шаную право інших у їхніх пошуках добра та істини. Протиставляюся всім видам насильства.
9. Шаную природні багатства Землі як Божий дар і розсудливо користуюсь ними.
10. Живу в надії, яку мені дає Бог. Мужньо й терпеливо переношу випробування. Намагаюся своїми добрими ділами наблизити Царство Боже.

Зберігаючи духовні пріоритети у житті, готуючи себе для Царства Небесного, маючи страх Божий у серці, людина ніколи не буде використовувати свої знання, досвід, владу і фінансові ресурси для руйнування. Вона не буде в ім’я особистої чи корпоративної вигоди «розкачувати човен» як у соціальному і політичному житті, так і в господарському. У цих зовнішніх суспільно значимих проявах життя окремої особи традиційний православний підхід має важливі точки дотику з іншими традиційними поглядами, а також із сучасними ідеями про людину.

З доповіді Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила на VIII Всесвітньому Російському Народному Соборі «Росія і православний світ» 4 лютого 2004 року (http://www.wco.ru/biblio/books/svod_np/Main.htm)

Будучи охрещеним
в ім’я Пресвятої Тройцi,
маючи приклад
святих, ісповідників і мучеників,
перебуваючи під небесним заступництвом
Пресвятої Богородиці,
як вірний(а) Української Греко-Католицької Церкви,
дотримуюсь таких принципів: