Передання про
Отці Церкви IV-V століття про соціально-економічний вимір життя християн Друк

Детальніше...При економічно нестабільному становищі, недовірі до традиційної влади та при «соціальній порожнечі» в IV-V століттях на єпископів дивились як на ґарантів справедливості, справжніх «лідерів», обдарованих особливою «духовною» владою, людей, на яких можна покластися. В містах IV століття єпископ вимальовується як «прихильник убогих» (а вони в IV столітті ставали щораз численнішими), яким міська адміністрація не приділяла уваги. Той факт, що імператор Константин надав главам Церков право арбітражного суду в конфліктах, у яких були замішані християни, дає змогу зрозуміти, що єпископ повинен був брати собі до серця дуже конкретні справи і тому ставав захисником нижчих класів. Саме це ставлення до бідних збільшить могутність єпископа, перетворюючи його у важливого міського протектора. …


Рейтинг статті

( 3 голосів )
 
Хто такі християни і яке їхнє ставлення до світу? Друк

Відповідь дає невідомий християнин ІІ-ІІІ століття
автор праці Послання до Діогнета


Детальніше...Християни не мають ані окремої країни, ані мови, ані життєвих звичаїв. Вони не заселяють якихось особливих міст, не вживають якоїсь незвичайної мови і живуть, нічим не відрізняючись від інших людей. Тільки їхнє вчення не є плодом думки чи винаходом людей, які шукають новизни. Вони віддані не якомусь людському вченню, як інші. Але живучи ... де кому випало жити і дотримуючись місцевих звичаїв у одязі, в їжі та в усьому іншому, вони демонструють дивовижний і справді неймовірний спосіб життя. Живуть вони у своїй вітчизні, але як прибульці; беруть участь у всьому, як громадяни, але все терплять, як чужинці. Для них кожна чужа країна є батьківщиною, і кожна батьківщина – чужа країна.


Рейтинг статті

( 5 голосів )
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>

Сторінка 5 з 5