ікона

На питання «Що таке ІКОНА?» - відповіді дуже різні, оскільки це феномен, в якому переплелося дуже багато різних аспектів як результат багатовікових мистецьких, богословських та інтелектуальних пошуків. Попри те, що про ікону, як невід’ємну частину східнохристиянської традиції було написано чимало наукових та науково-популярних праць, однак, здається, що феномен ікони (зокрема її духовна цінність) і надалі залишається не до кінця зрозумілим для християн православної традиції загалом.

У грецькій мові термін eikon має декілька значень, зокрема „зображення”, „образ”, „мислений образ”, „бачення”, “уподібнення”. Грецькою мовою слово „ікона” означало і матеріальне (зображення), і духовне (мислений образ) у їх нероздільному взаємозв’язку.[1] У святоотцівській традиції – ВСЕ ІКОНА – ВСЕ ІКОНІЧНЕ (БОГООБРАЗНЕ): весь світ – ікона Божа, витвір досконалого художника. В. Лєпахін говорить, що «слово eikon (іконообраз) змогло передати надзвичайно важливу богословську ідею: ікона – це не просто зображення (почитання якого було б просто ідолопоклонством), а це і зображення, і мислений образ, єдність яких богослов’я ікони трактує як невидиму, проте цілком реальну „присутність” у зображенні його оригіналу, у зображенні святого – самого святого, у зображенні Христа – самого Христа.[2]

Детальніше...  

Празник Різдва Христового належить до найбільших і найвеличніших для усього християнського світу, адже прихід Сина Божого знаменує початок Його відкупительної місії. Від моменту воплочення розпочинається не лише новий відлік часу, але й нова сотеріологічна ера в історії людства. Згідно з богословським вченням Церкви, втілення Другої Особи Пресвятої Трійці є містичним таїнством, коли Бог злучається з людською природою і бере від неї все, окрім гріха. Багато Отців Церкви та богословів зверталися до теми воплочення, зокрема, св. Іриней Ліонський стверджує: «Син Божий став Сином людським, щоб син людський став сином Божим», – у цьому відкривається вся глибинна суть Різдвяного таїнства.

Детальніше...  

На Святій Горі Афон (Греція) є унікальна ікона Богородиці «Економісса», яку Бог тисячу років тому дав зневіреному монахові для порятунку його монастиря від безгрошів’я та голоду. Нині перед нею падають ниць мільйонери, каючись в гріхах і шукаючи захисту від світової фінансової кризи, шукаючи найоптимальнішого рішення у кризовій ситуації чи благаючи порятунку свого бізнесу. І Богородиця допомагає. Адже кожне банкрутство тягне за собою не лише неприємності для господаря і його сім’ї, але й звільнення персоналу, а отже, лихо для багатьох людей.
Афонська ікона «Економісса» стала надзвичайно популярною під час кризи – її копії розходяться по всьому світі. Молільники просять Богородицю Економіссу, щоб вона допомогла налагодити бізнес, подолати фінансові негаразди, врятувати від безгрошів’я. Мільярдер Арістотель Онассіс, який у ХХ столітті вважався одним з найбагатших у світі, трепетно почитав цей образ. Прикластися до «Економісси» у грецький монастир Велика Лавра на Афон приїжджають з багатьох охоплених кризою країн, причому представники всіх конфесій. Навіть британський принц Чарльз, що належить до англіканської Церкви, декілька разів побував на Афоні. Лише жінок не пускають на Афон.З початком світової економічної кризи афонських монахів неодноразово просили відпустити ікону Економісси за межі монастиря, щоб провезти її православними країнами. Але кожного разу монахи відмовляли, оскільки «Економісса» вважається правителькою Афонської Гори.

Детальніше...  
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
Powered by Tags for Joomla