П'ятниця, 13 листопад 2009
admin
Гроші є мірилом багатьох речей – заможності, успіху, важливості в суспільстві і навіть часу, адже і час , за прислів’ям, – це гроші. І хочемо ми цього чи не хочемо, незалежно від наших вірувань та переконань, де б ми не знаходилися, – вcі ми користуємося грошима.
Серед християн побутує стереотип, що грошей має бути небагато. А от коли їх багато або дуже багато, то це щось брудне і непристойне. Проте гроші відіграють важливу роль у нашому житті. Значна частина нашого часу, зусиль, здоров’я, які ми витрачаємо для заробітку, трансформується в грошовий еквівалент. Тому добрими чи поганими можуть бути не самі гроші, а ставлення до них. Тому важливо з’ясувати, як все ж таки правильно ставитися до грошей і як їх витрачати.
Детальніше...
П'ятниця, 11 жовтень 2013
Галя
Коли наприкінці 60-х років безпілотний космічний корабель покинув атмосферу Землі і здійснював політ навколо Місяця, він передавав на Землю знімки, які змусили людей здивуватись. Ці знімки не показували десь досі невідомий зворотній бік Місяця, ні, найбільш захоплюючі фотографії показують саму Землю: блакитну планету. Люди і не уявляли собі таку красу земної кулі, на якій вони живуть! Як блакитно-зелений смарагд Земля витала у Всесвіті. У той самий час у західних країнах посилено проявляється зворотній вплив масової індустріалізації останніх ста років на навколишнє середовище: забруднення повітря, мертві річки, смерть лісам, а у додаток до цього ще і такий фактор як енергетична криза середини 70-х років. Поступово зростало усвідомлення, що наші ресурси обмежені, що ми живемо в ОДНОМУ світі, що незвичайні явища у навколишньому середовищі не зупиняються на кордоні країни, що ми живемо в одній великій екологічній системі і наша діяльність може мати зворотній вплив на всю цілісність; навіть зростало усвідомлення, що варто зберегти нашу землю як особливе, мабуть, навіть неповторне творіння у Всесвіті та відповідально ставитись до основ життя у власних же інтересах. Лозунг «Глобально мислити, локально діяти» виражає цей глобальний зв'язок. ООН прийняла цю всесвітню проблематику з навколишнім середовищем на свій рахунок і у цілому ряді конференцій намагалась досягти всеосяжного консенсусу щодо деяких нагальних тем, таких як, наприклад, заборона фтор-хлор-вуглеводних для захисту озонового шару у стратосфері. Важливою віхою стала конференція у Ріо-де-Жанейро у 1992 році, зокрема, так звана «Агенда 21». Тут вперше на міжнародному форумі принцип сталості було названо головним критерієм розвитку.
Детальніше...
П'ятниця, 11 грудень 2009
admin
Пане Олександре, розкажіть про Ваш шлях до Бога?
Перший релігійний досвід я отримав в сім’ї завдяки прабабці Ганні та бабці Уліті. Запам’яталися їх вранішня та вечірня молитви перед іконами. Як світла радість, з дитинства залишилося в пам’яті святкування Пасхи: свіжовибілена хата, святково одягнуті батьки, святковий стіл. Чекаємо радісних і чомусь не втомлених (!) бабусь з Всенощної.
І радянська школа, і інститут виховували атеїста, навіть богоборця. Проте згасити вогник віри їм не вдалося. Навернення до Бога в зрілому віці здебільшого відбувається через особисту трагедію. В мене це сталося через проблеми зі здоров’ям. З травня по жовтень 1986 року я брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, де командував окремою 664-ою лінійно-кабельною ротою, що була укомплектована з мешканців Житомирської області. Дали повістку на 25 днів, але служити довелося в Чорнобильській зоні майже півроку. Згодом, після повернення, почалися проблеми зі здоров`ям. Біг на довгі дистанції, часте ходіння в парну, пиття великої кількості води (так я намагався вимити із себе радіонукліди) не давали результату. Зате нас, ліквідаторів, раз у квартал запрошували на комплексне медичне обстеження. Одного разу немолода вже, огрядна медсестра заходилася в черговий раз брати мені кров з вени. Їй це не вдавалося чи то через малий тиск, чи ще чомусь. Мені стало погано. Вона покинула мене в кабінеті і пішла геть. Її не було більше 30 хвилин. Так і не дочекавшись її, я пішов додому. Це був для мене сигнал: лікарі не знають, що робити зі мною, треба шукати вихід самому. Більше на обстеження я не ходив.
Детальніше...
Неділя, 17 лютий 2013
Галя
Свідомість. Суспільна та масова свідомість. Свідомість, в тому числі етико-економічна свідомість, має розглядатися в контексті господарювання, що розуміється як активність людини, спрямована на економічне перетворення світу. Свідома активність, з точки зору християнської економічної етики, може розглядатися як така, що спрямована, передусім, на вдосконалення людини, в тому числі через виконання нею економічних обов’язків. З теологічної точки зору, досконалість, до якої всі зобов’язані, – це „розвій і вишкіл усіх найкращих наших умових і моральних здатностей, щоб ушляхетнити в собі Божий образ, на який люди були сотворені” (детальніше про християнське розуміння інтенціональності та свідомості, див., наприклад розробку сучасного християнського американського і українського філософа Дам’яна Федорики). Таким чином, категорії християнської економічної етики через свідомість людини впливають на реальні господарські процеси, що дозволяє виокремити головні категорії християнської економічної етики, до яких, зокрема, належать багатство та бідність, праця та інші, пов’язані з господарською активністю людини.
Детальніше...
Вівторок, 15 січень 2013
Галя
Оскільки нами розглядаються світоглядні категорії, то виникає проблема розуміння світу в сучасній християнській соціальній філософії і, зокрема, в греко-католицькій християнській традиції. Світ, особливо для окремої людини, з точки зору ставлення до матеріальних благ, у просторовому вимірі є необмеженістю, зібраною в одну точку – власного добробуту і господарства. У новітній моральній катехизі УГКЦ спеціальний підрозділ присвячено християнському баченню світу, де, зокрема, зазначається, що „розуміння своєї місії у світі визначається ступенем розуміння християнина світу і людської активності у світі”. Це висловлювання дотичне і до економічної активності.
Специфікою християнської ментальності у сприйнятті матеріального світу є його спосіб взаємодії зі світом повсякденності. Сам світ культивує у собі цю реалістичність через матеріальні речі. Цінності сім’ї, добробуту та індивідуального успіху є основними і виступають тлом для розробок з християнської економічної етики, але цей світ може продукувати ці цінності, виходячи лише із внутрішніх засад моральності.
Світ матеріальних речей відтворює соціальну структуру через уречевлення суспільних взаємозв’язків, а час цього світу структурований (і знаходить свого роду матеріалізацію) за обрядово-літургійним зразком. Мірилом при такому відображенні матеріального світу слугує купівельна спроможність і споживацькі інтереси верств соціуму. Проте навіть світ належного, християнського ідеалу не живе своїм життям, паралельно до щоденного існування людей і незалежно від нього. Для розмежованих у просторі, відчужених від певних традиційних способів життя соціальних груп людей сучасного світу християнство стає одним із способів самовідтворення світу повсякденності - чи не основним. Можна висловити сумнів в тому, що в сучасному соціумі й далі існують у світі відокремлені один від одного “католицький”, “православний” та “протестантський” світи. Так, якщо дотримуватися таких схем, то, мабуть, ми дійсно “не маємо шансів” збудувати, наприклад, ринкову економіку (бо ж нам бракує доконечної умови – „протестантської етики”).
Детальніше...
Понеділок, 06 серпень 2012
Галя
Духовне життя людини у своїй глибинній внутрішній сутності завжди цікавило мислителів взаємовідносинами між духовною та матеріально-практичною діяльністю. Як відомо, християнська релігійність має конфесійний вимір, і тому, у сучасних умовах, є актуальним зосередити увагу на недостатньо вивчених проблемах соціальної філософії, зокрема, на особливостях соціальної філософії греко-католицької конфесії, що, завдяки політичним причинам, довгий час залишалися поза увагою неупередженого теоретичного аналізу.
Соціальна філософія повинна показати суспільству не тільки минуле, а й існуючу реальність, запропонувати перспективи розвитку та шляхи вдосконалення діяльності в суспільно-економічній сфері, зокрема господарській. Для того, щоб виконати цей свій обов’язок, їй необхідно включити до сфери свого розгляду оновлений зміст відомих понять та категорій, зокрема тих, що розглядаються в дослідженні, а саме: праці, багатства та бідності, наповнити їх живим індивідуальним значенням, адекватним сучасним вимогам. Насамперед слід зауважити, що заявлена тема має бути дослідженою не тільки в філософсько-методологічному, теоретичному аспекті, а й розглядатися в контексті життєвих соціальних і людських проблем, які стосуються практичної реальності, зокрема в Україні. Як і в минулому, сучасна соціальна філософія орієнтована на вирішення не лише теоретичних проблем, але й таких, які пов’язані з прагматичними аспектами дійсності.
Детальніше...
Четвер, 08 листопад 2012
Галя
Ці положення стали загально визнаним підґрунтям економічної теорії. За думкою відомого економіста із США українського походження академіка НАН України (нар. 1929 р.) Івана-Святослава Коропецького, „згідно з загальноприйнятою дефініцією, економічна теорія досліджує те, як суспільство використовує обмежені ресурси для виробництва вартісних продуктів та як розподіляє їх між людьми”. Тобто, за загальноприйнятою думкою, по-перше, ресурси, які суспільство використовує в економічній сфері, є обмеженими, а, по-друге, подібна обмеженість ресурсів є центральною проблемою економічної теорії. На відміну від П. Самуельсона та інших економістів, які дотримуються подібних поглядів, Й. Гьофнер з позицій християнського суспільного вчення вважає, що слід вивчити інші проблеми, пов’язані з економікою: „Християнське суспільне вчення детально займається дослідженням, з морального (нормативного) й онтологічного погляду, трьох великих проблем: об’єктивної мети економіки, економічного устрою та процесу розподілу в економіці”. Далі П. Самуельсон відносить звичаї до чинників, які визначають виробництво лише в примітивних суспільствах: „За умов примітивної цивілізації поведінка людей може визначатися звичаями; і при розв’язанні питань: що, як, і для кого – можна вдаватися до традиційних методів ведення справ”. Ми бачимо, таким чином, що провідний американський економіст відкидає звичай, як регулятор поведінки у капіталістичному господарстві вільного підприємництва, де питання: що, як і для кого – розв’язується переважно за допомогою цін (через механізм ринків, прибутків і збитків). Проте, на наш погляд, якщо детальніше придивитися до сучасних так званих „розвинених країн”, то можна побачити, що звичаї та християнські традиції, як виразники духовної ментальності народу, прямо впливають на виробництво, одним із прикладів чого може слугувати передріздвяна торгівля.
Детальніше...
Неділя, 13 грудень 2009
admin
Мораль часто сприймається у суспільстві як табуїзація певних «природних», «прогресивних» чи «економічно ефективних» нуртів людського духовно-тілесного чи суспільного організмів. Насправді ж мораль є природним, властивим людині і народові станом, який, засвідчуючи про здоров’я її людськості, веде до справжньої особової і суспільно-економічної зрілості та правдивої ефективності.
Визнання матеріального багатства метою економічної діяльності можна назвати первородним гріхом політичної економії. В. Соловйов
Для людини, яка стоїть на моральній точці зору … неможливо брати участь в … соціально-економічній ворожнечі, так само як і у ворожнечі між націями і племенами. І разом з тим для неї неможливо залишатись байдужою до матеріального стану ближніх. … Сам факт економічних бід є свідченням того, що економічні відносини не пов’язані як слід з началом добра, морально не організовані.
Детальніше...
Субота, 12 грудень 2009
admin
Макс Вебер досліджував зв’язок між релігійною та економічною сферами. У своєму історично-соціологічному дослідженні «Протестантська етика та дух капіталізму» Вебер показує значення аскетичного раціоналізму для соціально-політичної етики, те, як «релігійні мотивації особистості впливають на її економічну поведінку». Зокрема, зміна ставлення до свого щоденного, світського заняття приводить до появи нового поняття – «професійне покликання», яке також можна розглядати як Богом дану відповідальність та обов’язок. Це дослідження, не в останню чергу, ламає стереотип, що багаті люди є далекими від Божого Царства, тому що займаються бізнесом. Навіть більше, в силу своїх внутрішніх переконань та вірувань, вони є розпорядниками майна і грошей, що Бог доручив їм. Християнські цінності і позиція християнина у ставленні до матеріальних статків є визначальним чинником у розпоряджені ними. З такого ставлення до грошей та їх накопичення виростав капіталістичний уклад, який згодом втратив свій релігійний зміст.
Детальніше...
Субота, 21 листопад 2009
admin
Класичний приклад вибору правильної стратегії дій в умовах кризи – у байці про двох жаб, які потрапили в глек зі сметаною. Пам'ятаєте? Одна злякалася і покірно пішла на дно, друга завзято гребла лапками, борсалася, поки збила масло і таким чином врятувалася. Як на теперішній час, досвід дуже повчальний. Адже у нас сьогодні на всіх рівнях про економічну кризу говорять стільки, що вже від цих балачок може виникнути бажання «скласти лапки».
«Телевізор тепер не вмикаю. На всіх каналах однаковісінькі шоу з одними й тими ж «вождями», які уявили себе телезірками й безконечно дискутують, вправляються у красномовстві замість того, щоб реально щось робити. Кілька вечорів подивилася і стало страшно: куди ж ми котимося, хто ж у державі справді про державу думає?! І на що нам можна надіятися?» — з тривогою говорила при зустрічі моя колишня вчителька, нині пенсіонерка, критикуючи очевидну безпорадність «верхів» у реалізації антикризових заходів.
Детальніше...
|