Один юнак ніс на продаж кілька диких голубів. Св. Франциск з природи своєї дуже любив звірят, птахів. Коли зустрів цього хлопця, приглядався до птахів, вкінець умилосердився над ними, і каже до власника:

«Добрий чоловіче, подаруй мені цих птахів, бо жаль мені дуже цих сотворінь, про яких Святе Письмо пише, як про символ душ чистих, покірних та вірних у службі Богу. Жаль мені їх, бо можуть потрапити в руки жорстоких людей, які певно заб’ють їх». Як тільки святий це сказав, хлопець, з натхнення Божого, з охотою подарував йому птахів. Св. Франциск взяв у руки клітку з птахами, і так до них промовив: «Дорогі сестрички мої, голубки, тихі, чисті і невинні, чому ж ви дали себе спіймати? Я звільню вас від певної смерті, летіть на волю, зроблю вам ще і гніздечко, де б ви розмножувались, після наказу Творця». І зробив святий гніздечко для нових приятелів.

Голуби загосподарювали на новім мешканні, в короткому часі нанесли яєчок та виплекали молодих голуб’ят. Ці птахи так призвичаїлись до св. Франциска і його братів, мов домашні курчатка до тих, які щоденно годують їх. Жодна з цих голубок не відлетіла, аж поки святий не поблагословив їх. ...