Осені пора чарівна
Не чаруй мене нечайно,
Золота моя царівна
Не минай доріг печально,

Золота моя тривога 
Не шукай краї осідлі, 
Шурхоти мені про Бога 
В осяйнім вечірнім світлі.

Як тихесенько надворі
Серце защемить від тиші,
Та в дорогу вийдуть зорі,
Пломеніти на узвишші.

Світлий шум, і ти за містом
Дихаєш віршами ніжно,
Світлий шум їх повнить змістом,
Вільним шелестом, безгрішно.

Богдан Завідняк

доктор філософії
український католицький університет

Зі збірки "Калинове вікно"
видавництво "Посвіт", Дрогобич 2007