бізнес

Зберігаючи духовні пріоритети у житті, готуючи себе для Царства Небесного, маючи страх Божий у серці, людина ніколи не буде використовувати свої знання, досвід, владу і фінансові ресурси для руйнування. Вона не буде в ім’я особистої чи корпоративної вигоди «розкачувати човен» як у соціальному і політичному житті, так і в господарському. У цих зовнішніх суспільно значимих проявах життя окремої особи традиційний православний підхід має важливі точки дотику з іншими традиційними поглядами, а також із сучасними ідеями про людину.

З доповіді Голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополита Смоленського і Калінінградського Кирила на VIII Всесвітньому Російському Народному Соборі «Росія і православний світ» 4 лютого 2004 року (http://www.wco.ru/biblio/books/svod_np/Main.htm)

Детальніше...  

І. Другий Ватиканський Собор, Душпастирська Конституція про Церкву в сучасному світі Gaudium et spes про суспільно-економічну діяльність
У суспільно-економічному житті треба визнавати й звеличувати гідність людської особи, її цілісне покликання і добро усього суспільства. Людина є творцем, осередком і метою усього суспільно-економічного життя (63).Економічну діяльність слід провадити притаманними їй методами, за властивими їй законами та в межах морального ладу так, щоб були сповнені Божі задуми щодо людини (64). Християни, що докладають сил до сьогоднішнього економічно-соціального розвитку і захищають справедливість та любов, нехай будуть переконані, що вони можуть багато причинитися до поліпшення добробуту людства і миру у світі. В цій діяльності, чи то поодинокі чи об’єднані, нехай присвічують прикладом. Здобувши необхідне знання і досвід, у своїх земних заняттях нехай зберігають слушний лад, у вірності Христу і Його Євангелію, так, щоб все їхнє життя, особисте і соціальне, просякало духом євангельських блаженств, а зокрема – убозтва (72).

Детальніше...  

Тема будівництва будинків, міста, Храму і народу займає значне місце в Біблії. Будувати – природне прагнення людини і служить Богові одним із засобів здійснення Його задуму спасіння. Бог не засуджує будівництва матеріальних споруд (Бут. 8, 20; 33, 17; 4, 17) за умови, що при цьому людина не піднімається проти Нього, як у Вавилоні (Бут. 11-19). Божа присутність необхідна, щоб справа не була приречена на невдачу (Пс. 127, 1).

Детальніше...  

На образ Бога, свого Творця, людина завжди повинна бути зайнята ділом. Людину спонукує до дії не тільки внутрішня потреба, а й Божа воля. Людське діло є наче розквіт діла Бога. Діла вимагають від людини зусиль, прийняття зобов’язань, вибору. Воля Бога постає перед людською свободою конкретно у вигляді Закону, який є понад людиною і зобов’язує її до послуху. Людина мусить працювати, щоб володіти землею і панувати над нею (Бут. 1, 28).

Детальніше...  

Праця, правдива Божа воля, є природнім явищем, законом людського існування (Втор. 5, 13). Праця не є наслідком гріхопадіння прародичів. Ще перед гріхом прародичів Бог-Творець, на свій образ і подобу створивши людину (Бут. 1, 26-29), зробив її також творцем і управителем всього творіння.

«Узяв Господь Бог чоловіка і оселив його в Едемському саді порати його й доглядати» (Бут. 2, 15). Водночас, праця необхідна для існування людини і власне тому на неї поширюються наслідки первородного гріха: «В поті лиця твого їстимеш хліб твій» (Бут. 3, 19). Тягар щоденної праці – ціна, яку людина повинна платити за владу над творінням, якою Бог її наділив. Найважчим у цьому є те, що навіть коли терплячість приводить до блискучих і явних успіхів (напр., праця царя Соломона), то згодом приходить смерть, і все стає непотрібним: «Бо що буде людині за всю її працю та журбу серця ... Усі бо її дні лише біль, мука – її клопіт; навіть уночі не спочиває її серця; і це теж – марнота” (Проп. 2, 22-23). Болісна, часом безплідна праця – одна з тих царин, де гріх тяжіє. Свавілля, насильство, несправедливість, зажерливість роблять працю не лише тяжким ярмом, а й зосередженням ненависті і роз’єднання (Єр. 22, 13; Як. 5, 4; Ам. 5, 11; 2 Сам. 12, 31; Сир. 33, 25-29).

Детальніше...  

Чи можна в сучасному світі бути успішним бізнесменом, дотримуючись фундаментальних християнських принципів і цінностей? Які перешкоди трапляються на шляху побудови свого бізнес-проекту і як їх долати, не відступаючи від особистих морально-етичних переконань? Про це поговоримо з Ярославом Рущишином - успішним підприємцем, директором мережі швейних фабрик у Західній Україні.

Детальніше...  

Що є метою господарської діяльності людини, малого підприємства чи великої компанії? Прибуток? Збагачення? Як сучасний християнин-підприємець має вирішити для себе складну проблему співвідношення між прагненням до Царства Божого та прагненням збагатитися, отримувати чимраз більший прибуток? На яких критеріях повинна базуватись духовно-моральна позиція бізнесмена сучасної України? Чи узгоджується християнське покликання до вічного життя з активною підприємницькою діяльністю, часто спрямованою лише до накопичення матеріальних благ. Допомогою у пошуку відповіді на ці та дотичні до них питання є Біблія – живе і завжди актуальне слово Боже.

Тема багатства і ставлення християн до матеріальних благ не може не хвилювати сучасну людину, особливо у наш час, коли матеріалістичні ідеології наскрізь пронизують наше існування, коли дилему «мати» чи «бути» так часто вирішують на користь першого.

Ми розглянемо тему багатства у її універсальному вимірі, поза рамками якоїсь конкретної нації чи країни, звертаючись до завжди актуальної Книги книг та шукаючи там відповіді на ряд запитань, що стосуються багатства. Що взагалі Біблія говорить про багатство? Воно є злом чи добром? Чи тотожними є поняття «багатство» та «щастя»? Які спокуси, небезпеки та ілюзії багатства? Чи, маючи все, людина здатна покладатися на Бога і християнські цінності? Чи, взагалі, християнин має прагнути здобувати багатство? Ці питання ми спробуємо з’ясувати у світлі Святого Письма.

Детальніше...  

Християнські богослови по-різному розуміють проблему власності, багатства, бідності та милостині. Зазвичай ці відмінності намагаються звести до специфіки християнських конфесій. Але виявляється, що такий підхід недостатній. І річ навіть не у тім, що губиться безліч нюансів. Такий підхід не дає змоги відповісти навіть на основні, явні питання. Наприклад, чим православна майнова етика відрізняється від католицької? Та й від протестантської етики відмежуватися не так-то легко. … Краще пояснює церковні реалії інший підхід: спочатку змістовно визначити основні парадигми (основні напрямки) відношення до власності, а потім вже спробувати простежити долю цих парадигм у різні століття і для різних конфесій.

Таких парадигм можна нарахувати чотири. Зважаючи на те, що термінологія в майновій етиці розроблена слабо, ці парадигми отримали певною мірою умовні назви, а саме: 1) економіка дива 2) поміркована доктрина 3) святоотцівське майнове вчення і 4) протестантська етика. Ми будемо користуватися цими назвами … апріорі не вкладаючи в них ні позитивного, ні негативного змісту.

Детальніше...  

 Філософські вчення часів Христа не задовольняли духовних потреб людей. Давні звичаї і обряди, яких навчали з дитинства, не давали поживи для душі. Люди не могли побачити своє життя так, як бачив його Бог, тому прагнули світла і правди, святості і Бога, але не знали, де і як шукати Його і Його правди.

Детальніше...  

Сучасна людина все частіше впадає у крайнощі і сфера праці в цьому не виняток: одні страждають трудоголізмом, інші – лінивством; одні жінки працюють на рівні з чоловіками, інші – все ще залишаються вдома, щоби дбати про сім’ю та виховувати дітей; безліч людей потерпають від безробіття. Про суть праці, роль у цьому питанні Церкви та держави й інші християнські, моральні та юридичні аспекти людської діяльності ми розмовлятимемо з викладачем Українського католицького університету соціальної доктрини Церкви й адвокатом-практиком п. Андрієм Костюком.

– Існує твердження, що праця притаманна первісному стану людини, передує її гріхопадінню, тож не може вважатися карою чи прокляттям. Пане Андрію, то що таке праця, яке її первісне значення і яка її суть?

– Праця передовсім – це діяльність, це рух. Людина, на відміну від тварин, може доцільно змінювати світ, може мати якийсь план, згідно з яким починає щось творити, щось перетворювати, змінювати той матеріал, який дає їй природа чи Бог. Відповідно, здатність до спів-праці, спів-творення – це той важливий елемент, який нам Біблія подає на початку книги Буття, у пролозі, про те, що Адам був покликаний бути Божим співробітником. Бог його закликає наповнювати землю, підкоряти її собі. І церковна традиція стоїть на тій позиції, що Бог закликає людину бути на землі господарем чи, радше, управителем. Тобто разом із Богом, від імені Божого у світі впорядковувати, покращувати і творити щось добре, красиве.

Детальніше...  
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
Powered by Tags for Joomla