Зледенілося... І забулося.
Білий світ не позбувся крил.
Бракувало одвічних сил.
І раптово мені почулося,
Наче вітер у дзвони бив.

Зледенілі вітри хиталися
І ламали стовпи важкі.
А на них... Ліхтарі ясні
Об сніги, як об сон, розбивалися,
І дорогу стелили весні.

Ольга Стасюк