Зледенілося... І забулося. Білий світ не позбувся крил. Бракувало одвічних сил. І раптово мені почулося, Наче вітер у дзвони бив.
Зледенілі вітри хиталися І ламали стовпи важкі. А на них... Ліхтарі ясні Об сніги, як об сон, розбивалися, І дорогу стелили весні. Ольга Стасюк
|