Вийшла нова збірка Олі Стасюк

В просторах часу губимось щоденно,
Нашвидкуруч збираючи думки.
Цей світ такий байдужий і непевний
На цій стражденній золотій землі...

Керує нами прожите й майбутнє,
Керують нами спогади віків...
І голос серця, ледве-ледве чутний,
Раптово тоне в вирі голосів

Дарую щедрість в відповідь на щедрість,
У відповідь на чистоту душі.
Бажаю, щоб ота тонка непевність
Найменше зустрічалась на землі,

Щоб у лихих, важких земних просторах
Надія керувала майбуттям...
Дарую тихий гомін слів прозорих
Про те, що зветься долею й життям.

Оля Стасюк

зі збірки "Вклонюся небу"
видавництво "Нова Книга", Вінниця 2013