Вийшла нова збірка Олі Стасюк
В просторах часу губимось щоденно, Нашвидкуруч збираючи думки. Цей світ такий байдужий і непевний На цій стражденній золотій землі... Керує нами прожите й майбутнє, Керують нами спогади віків... І голос серця, ледве-ледве чутний, Раптово тоне в вирі голосів
Дарую щедрість в відповідь на щедрість, У відповідь на чистоту душі. Бажаю, щоб ота тонка непевність Найменше зустрічалась на землі, Щоб у лихих, важких земних просторах Надія керувала майбуттям... Дарую тихий гомін слів прозорих Про те, що зветься долею й життям. Оля Стасюк зі збірки "Вклонюся небу" видавництво "Нова Книга", Вінниця 2013
|